«Мандрівний Docudays UA» 2026: 12 документальних фільмів покажуть у 19 областях

Кадр із фільму «Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних

Упродовж жовтня та листопада в Україні триватиме 23-й «Мандрівний Docudays UA». Цьогоріч фестивальна програма охопить щонайменше 19 областей та понад 100 локацій. Глядачам покажуть 12 документальних фільмів із програми основного конкурсу, а також проведуть дискусії, зустрічі з авторами та героями стрічок.

Про це повідомили у пресрелізі, наданому «Суспільне Культура».

«Мандрівний Docudays UA» є продовженням Міжнародного фестивалю Docudays UA, який традиційно проходить у червні в Києві. Після завершення столичного фестивалю його програма вирушає до регіонів України, де документальне кіно стає приводом для розмов про права людини та виклики, з якими стикається суспільство.

Цьогорічні події проходитимуть наживо та онлайн. Частина показів буде відкритою для широкої аудиторії там, де це дозволятиме безпекова ситуація, а окремі заходи проведуть для цільових аудиторій, зокрема школярів і студентів.

«Мандрівний Docudays UA»: тема та доступність програми

Центральна тема цьогорічного фестивалю — «Прості конструкції». Ця метафора відсилає до тимчасових і часто нашвидкуруч створених рішень, які стали частиною повсякденного життя українців та українок під час війни.

Водночас йдеться не лише про побутові конструкції. Організатори пропонують через цю метафору говорити про здатність людей пристосовуватися, підтримувати одне одного, не залишатися байдужими та продовжувати вибудовувати життя в умовах невизначеності.

Читайте також: Три українські фільми покажуть на кінофестивалі в Локарно

Важливою частиною цьогорічної програми є доступність. Більшість фільмів матимуть аудіодескрипцію — звуковий опис, який допомагає глядачам із порушеннями зору краще сприймати події на екрані. Усі стрічки також матимуть розширені субтитри, які передають не лише репліки героїв, а й важливі звуки — музику, кроки, шум довкілля тощо.

Розклад показів організатори публікуватимуть на сайті «Мандрівного Docudays UA», а також на його Facebook та Instagram сторінках. Програми за регіонами можна переглядати на окремій сторінці фестивалю.

Які фільми покажуть на «Мандрівному Docudays UA»

До програми увійшли документальні стрічки про війну, втрати, вимушене переміщення, реабілітацію, життя в небезпечних регіонах та пошук способів продовжувати жити.

Серед українських фільмів:

  • «Мир для Ніни» Жанни Довгич — історія матері, чий син-військовий, захисник Донецького аеропорту, загинув у полоні в 2015 році. Після його смерті Ніна намагається встановити правду про загибель сина та домогтися справедливості.
  • «Блаженні» Андрія Лисецького — стрічка про українських митців, які опиняються у вирі війни та переосмислюють власні принципи, себе й людей навколо.
  • «Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних — документальний експеримент, створений на замовлення Суспільного Мовлення. У ніч із 27 на 28 липня 2025 року 40 кінооператорів та сотні людей у різних регіонах України фіксували своє повсякденне життя.
  • «Свідки. Місце народження» Марини Кронглевської — історія Чернігівського пологового будинку на початку повномасштабного вторгнення, де життя продовжувалося попри війну.
  • «Нормальне життя» Миколи Носка — розповідь про багатодітну матір, яка вивозить дітей із російської окупації та намагається побудувати нове життя для родини.
  • «Паром пливе» Жори Папояна — історія вчителя музики із Заліщиків, який готує духовий ансамбль до весняного концерту на тлі похоронних маршів.
  • «Апокаліпсис вчора, сьогодні, завтра і післязавтра» Анастасії Бонадиги — про чоловіка, який залишається у Нікополі попри постійні обстріли.
  • «Сиквели» Алли Мітюкової — фільм про українського військового, який проходить реабілітацію після важкого поранення та прагне повернутися до родини й цивільного життя.
  • «Відкритий світ» Романа Хімея та Яреми Малащука — історія юнака, який після переїзду до Польщі підтримує зв’язок із рідним домом в Україні за допомогою відеотрансляції з робота-собаки.

Окремий розділ становлять дві іноземні стрічки про колоніалізм, пам’ять та ідентичність. «Кельтська утопія» Денніса Гарві та Ларса Ловена через сучасну музичну сцену Ірландії досліджує переосмислення колоніального минулого. Натомість нідерландський фільм «Обіцянка» Даана Велдгейзена розповідає про Західне Папуа та вплив колоніального минулого на сучасне життя його суспільства.

Правозахисна програма «Мандрівного Docudays UA»

Наскрізною темою правозахисної та дискусійної програми стане демократія участі — можливість людей впливати на рішення, які визначають життя їхніх громад, підтримувати одне одного та долучатися до формування спільного майбутнього.

Ще одним напрямом стане деколонізація. У межах фестивалю відбудуться дискусії та авторські лекції про вплив імперського та радянського колоніального минулого на культуру, пам’ять, суспільство й українську ідентичність.

1 жовтня цю тему відкриє онлайн-дискусія «Побачити своє: деколонізація через локальну історію і пам’ять». До розмови долучаться координаторка Харківської топонімічної групи та керівниця відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова й експерт із публічної історії, академічний директор магістерської програми «Дослідження пам’яті та публічна історія» Київської школи економіки Антон Лягуша.

Читайте також: «Макбет» Івана Уривського покажуть у Словаччині на ювілейному театральному фестивалі

Також у межах фестивалю стартує інформаційна кампанія «Бути присутніми», присвячена українцям і українкам, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Під час заходів говоритимуть про права людей в окупації, їхній зв’язок з Україною та роль держави, медіа й суспільства у його підтримці.

У рамках кампанії покажуть документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про українок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії. Стрічку Український оскарівський комітет обрав претендентом від України на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».

Окремим форматом стане «Жива бібліотека на Мандрівному». Учасники зможуть поспілкуватися з людьми з непересічним досвідом, поглядами та історіями. Такий формат має допомогти руйнувати стереотипи, розвивати емпатію та створювати простір для відкритого діалогу.