Громадська організація «Україна Інкогніта» запускає новий проєкт «Хати Надросся», присвячений ревіталізації старих традиційних сільських будинків. Його першою локацією стане хата в селі Пугачівка Білоцерківського району Київської області. Будівлю планують відновити, зберігши її історичний характер, і перетворити на заміський хаб «Україна Інкогніта» — простір, який поєднає пам’ять про українське село, локальну культуру, природу та сучасні формати відпочинку й спільної роботи.

Ініціатива з’являється на тлі дедалі більшої уваги до збереження української архітектурної спадщини, особливо тієї, яка часто залишається поза фокусом великих реставраційних програм. Старі сільські хати рідко сприймають як цінні об’єкти, хоча саме вони зберігають у собі побутову історію регіонів, традиційні будівельні техніки, уявлення про простір, родинну пам’ять і локальний стиль життя. Для багатьох сіл такі будинки є не просто нерухомістю, а частиною культурного ландшафту, який поступово зникає через занедбаність, перебудови або знесення.

Проєкт «Хати Надросся» зосереджений на регіоні, пов’язаному з басейном річки Рось. Надросся охоплює південну частину Київської області та північ Черкащини. Це територія з виразним природним середовищем, старими селами, локальними традиціями та збереженими елементами сільської забудови. За словами ініціаторів, саме тут ще можна побачити багато традиційних хат, які не втратили свого характеру й можуть отримати нове життя без руйнування їхньої автентичності.

У межах ініціативи йдеться не про звичайний ремонт, а про ревіталізацію. Це означає не лише фізичне відновлення старої або занедбаної будівлі, а й пошук для неї нового змісту. Такий підхід дозволяє зберегти зовнішній вигляд, атмосферу й історичну цінність хати, але водночас адаптувати її до сучасного використання. У випадку з Пугачівкою традиційний сільський будинок має стати не музейним експонатом, а живим простором, відкритим для людей, подій, зустрічей і дослідження регіону.

Перший об’єкт проєкту розташований за 92 кілометри від Києва. Це дерев’яна хата 1957 року, обмазана глиною і вкрита металевим дахом. У будинку збереглися піч та груба — важливі елементи старого сільського житла, які формували не лише побут, а й саму структуру життя в хаті. Піч у традиційній українській оселі була центром тепла, приготування їжі, домашнього ритму та родинного простору. Збереження таких деталей може стати однією з головних переваг майбутньої ревіталізації.

Поруч із хатою є сад, а площа ділянки становить 40 соток. Від будинку до річки Рось — приблизно 300–400 метрів. Таке розташування додає проєкту не лише архітектурного, а й природного виміру. Заміський хаб може стати місцем, де люди зможуть знайомитися не тільки з традиційною забудовою, а й із ландшафтом Надросся, його річковими просторами, садами, сільськими дорогами та повільнішим ритмом життя.

Для «України Інкогніта» цей проєкт може стати продовженням ширшої роботи з відкриття маловідомих місць України. Організація відома увагою до локальної історії, подорожей, архітектури та культурної спадщини. У випадку з «Хатами Надросся» йдеться про спробу показати, що цінність мають не лише замки, палаци, монастирі чи великі міські пам’ятки. Не менш важливими є звичайні сільські будинки, у яких відбивалася історія кількох поколінь і які можуть розповісти про країну не менше, ніж відомі туристичні об’єкти.

Важливо, що ініціатори говорять саме про збереження історичного вигляду будівлі. Для ревіталізації старих хат це принципове питання. Часто після ремонту традиційні сільські будинки втрачають свій характер: глиняні стіни закривають сучасними матеріалами, дерев’яні елементи замінюють пластиковими, а внутрішній простір перебудовують так, що від старої хати залишається лише адреса. У цьому проєкті заявлений інший підхід — сучасна трансформація без знищення автентичності.

Такі ініціативи можуть мати значення не лише для однієї будівлі. Якщо проєкт виявиться успішним, він може стати прикладом для інших громад, власників старих хат, дослідників і локальних активістів. Українські села мають велику кількість будинків, які ще можна врятувати, але для цього потрібне нове бачення. Старі хати можуть ставати резиденціями, культурними просторами, майстернями, невеликими туристичними локаціями, освітніми центрами або місцями для спокійного заміського відпочинку.

Ревіталізація також може допомогти змінити ставлення до сільської спадщини. Те, що раніше здавалося застарілим або непотрібним, у новому контексті може виявитися цінним ресурсом. Глиняні стіни, дерев’яні конструкції, піч, сад, стара ділянка, близькість до річки — усе це формує атмосферу, яку неможливо відтворити в новобудові. Саме тому відновлення таких об’єктів може бути не лише культурною, а й емоційною практикою повернення до власного коріння.

Для Київщини поява такого хабу є особливо цікавою. Регіон навколо столиці часто сприймають через призму котеджних містечок, нових житлових масивів і швидкої забудови. Натомість Пугачівка та інші села Надросся можуть показати інший образ області — тихий, історичний, природний і локальний. Відстань у 92 кілометри від Києва робить майбутній простір доступним для коротких поїздок, але водночас достатньо віддаленим, щоб відчути інший ритм.

Заміський хаб «Україна Інкогніта» потенційно може стати місцем для зустрічей, лекцій, камерних подій, дослідницьких виїздів, волонтерських робіт або культурних програм. Навіть якщо точний формат роботи ще не оголошений, сама ідея перетворення старої хати на живий простір відкриває багато можливостей. Такий об’єкт може працювати не лише як місце відпочинку, а й як приклад того, як можна відповідально поводитися зі спадщиною.

Поки що бюджет і строки робіт не повідомляють. Це означає, що проєкт перебуває на стартовому етапі, а його подальший розвиток залежатиме від організаційних рішень, фінансування, технічного стану будівлі та підтримки спільноти. Водночас уже сам запуск ініціативи привертає увагу до проблеми, яка давно потребує ширшої розмови: що робити зі старими сільськими хатами, які ще можна зберегти, але які швидко зникають із українського ландшафту.

Проєкт «Хати Надросся» може стати важливим прикладом дбайливого оновлення без втрати пам’яті. Він показує, що традиційна хата не обов’язково має залишатися покинутою або перетворюватися на декоративний об’єкт без життя. Вона може отримати нову функцію, нових відвідувачів і нове місце в сучасній культурній мапі України. Якщо ревіталізація в Пугачівці буде реалізована якісно, це може стати початком більшої історії про повернення цінності українському селу, його архітектурі та просторам, які ще зберігають живий зв’язок із минулим.