У селі Крилос на Івано-Франківщині археологи зробили нові знахідки, які можуть суттєво доповнити уявлення про життя середньовічного Галича та його торговельні зв’язки з іншими регіонами Європи. Під час розкопок дослідники виявили залишки великої дерев’яної споруди, яку попередньо визначають як двоярусну, а також десятки різноманітних предметів побуту, озброєння, прикрас і торгового інвентарю. Особливу увагу привернули срібна монета угорського короля Бели IV та середньовічні торгові пломби.
Археологічні роботи проводять у Крилосі в урочищі Церквиська, яке також відоме під назвою Четверки. Ця територія розташована на лівому березі річки Лукви і в часи княжого Галича належала до так званого подолу — нижньої частини міста. Саме тут концентрувалися житлові квартали, ремісничі майстерні, торговельні осередки та інші об’єкти, пов’язані з повсякденним життям великого середньовічного центру.
Розташування ділянки робить її особливо цікавою для археологів. На відміну від укріпленої центральної частини міста, поділ дає змогу дослідити, як жили звичайні мешканці давнього Галича, чим вони торгували, які ремесла розвивали та які речі використовували у побуті. Кожна нова знахідка фактично додає ще один фрагмент до картини життя міста, яке в період свого розквіту було одним із найважливіших політичних і економічних центрів Русі.
Поблизу фундаментів Благовіщенського храму дослідники натрапили на рештки великої дерев’яної будівлі. За попередніми висновками археологів, споруда могла мати два яруси. Її точний вік, архітектурні особливості та функціональне призначення ще належить встановити. Поки що науковці утримуються від остаточних висновків, адже для датування необхідно зіставити конструкцію з іншими археологічними матеріалами, дослідити культурні шари та провести додатковий аналіз знайдених предметів.
Сам факт виявлення великої дерев’яної споруди є важливим, оскільки дерев’яна забудова значно гірше зберігається в археологічному середовищі, ніж кам’яна. Її залишки можуть допомогти дослідникам краще зрозуміти планування галицького подолу, щільність забудови та характер житлових або господарських будівель у цій частині міста.
Поруч із залишками споруди археологи виявили значну кількість середньовічних предметів. Серед них — бронзова вага, яка могла використовуватися під час торгівлі або ремісничої діяльності, кістяна ігрова фішка, залізний ключ, стремено, натільний хрестик та колекція кованих цвяхів. Окрему групу становлять декоративні речі — накладки, фрагменти персня та підвіски.
Кожен із цих предметів дає змогу побачити різні сторони життя середньовічного міста. Ключ може свідчити про використання замків у житлових чи господарських приміщеннях, стремено нагадує про значення кінного транспорту та військової культури, а натільний хрестик відображає релігійне життя мешканців. Кістяна фішка, своєю чергою, є рідкісним нагадуванням про дозвілля та повсякденні розваги людей, які жили в Галичі багато століть тому.
Втім, найбільший інтерес викликала срібна монета угорського короля Бели IV. Він правив Угорщиною у XIII столітті, в період активних політичних, військових та економічних контактів Центральної і Східної Європи. Поява угорської монети на території Галича може бути важливим свідченням грошового обігу та контактів місцевого населення із сусідніми державами.
При цьому археологи застерігають від надто прямолінійного трактування знахідки. Сама наявність монети Бели IV не означає, що вся споруда або всі предмети, знайдені поруч, обов’язково належать до часу його правління. Монети могли залишатися в обігу тривалий час, переходити від однієї людини до іншої та потрапляти до археологічного шару значно пізніше від дати свого карбування. Тому остаточне датування комплексу потребує комплексного дослідження.
Не менш важливими є торгові пломби дорогочинського типу. У середньовіччі такі предмети використовували для маркування, контролю або обліку товарів, які перевозили між містами та регіонами. Вони могли прикріплюватися до тканин, мішків або іншої продукції та виконувати роль своєрідного підтвердження походження чи контролю товару.
Саме тому торгові пломби мають особливе значення для вивчення економічної історії Галича. Їхня присутність може свідчити про те, що місто було включене до ширших торговельних маршрутів і підтримувало зв’язки з іншими центрами Центральної та Східної Європи. Разом із угорською монетою вони формують цікавий комплекс знахідок, який демонструє, що середньовічний Галич не був ізольованим поселенням, а активно взаємодіяв із зовнішнім світом.
Для княжого Галича це цілком закономірно. У період розквіту місто було столицею Галицького князівства, а згодом відігравало важливу роль у Галицько-Волинській державі. Його географічне розташування дозволяло контролювати та використовувати торговельні шляхи, які пов’язували руські землі з Польщею, Угорщиною, Центральною Європою та Балканами.
Археологічні дослідження в урочищі Церквиська тривають уже не перший рік. Раніше тут були виявлені залишки житлової забудови, ремісничих майстерень та сакрального комплексу. Особливу цінність мають фундаменти дерев’яного і мурованого храмів Благовіщення, які свідчать про тривалу історію релігійного життя цієї частини Галича.
До храмового комплексу також належали плебанія та прицерковний некрополь. Плебанією називали житло священника або будівлю, яка могла виконувати адміністративні функції при храмі. Наявність поруч кладовища, житлової забудови та церковного комплексу дозволяє припускати, що ця територія була важливою частиною середньовічного поселення і залишалася активно заселеною протягом тривалого часу.
За історичними джерелами, поселення Благовіщення існувало тут щонайменше до XV століття. Це означає, що археологічні шари можуть охоплювати одразу кілька історичних періодів, а різні предмети та споруди не обов’язково були створені одночасно. Для науковців це водночас ускладнює дослідження і робить ділянку особливо цінною.
Експедицію очолює науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» Олег Мельничук. До польових досліджень також долучилися студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Для майбутніх істориків та археологів участь у таких розкопках є можливістю безпосередньо працювати з матеріальними свідченнями минулого. Значну частину цьогорічних знахідок, зокрема окремі дрібні предмети, під час робіт виявили саме студенти. У польовій археології навіть невеликий металевий чи кістяний предмет може мати велике значення, якщо його місце розташування та контекст точно зафіксовані.
Нові відкриття у Крилосі показують, наскільки багато інформації про княжий Галич усе ще приховано під землею. Дерев’яна двоярусна споруда може розповісти про архітектуру та забудову подолу, побутові предмети — про життя його мешканців, а монети та торгові пломби — про економічні контакти міста.
Подальше дослідження знахідок має допомогти визначити їхнє точніше датування, походження та місце в історії середньовічного Галича. Особливо важливим буде аналіз торгових пломб і монети Бели IV, адже саме вони можуть дати нові свідчення про маршрути товарообігу та міжнародні зв’язки одного з найважливіших міст середньовічної України.
