У самому серці історичного Львова зафіксували чергове втручання у старовинну забудову без необхідних погоджень. У кам’яниці Коркесів XVIII століття, розташованій на розі вулиць Івана Федоровича та Руської, в одній із квартир демонтували внутрішні перегородки та розпочали влаштування бетонної стяжки. Роботи проводили без погодження з органом охорони культурної спадщини, хоча будинок має статус пам’ятки та є частиною історичного середовища Львова.
Порушення виявили фахівці міського Офісу охорони культурної спадщини спільно з представниками ЛКП «Старий Львів». Інспектори проводили черговий моніторинг пам’яток і звернули увагу на будинок за адресою Івана Федоровича, 20, який також має адресу Руська, 14. Під час огляду однієї з квартир з’ясувалося, що всередині вже тривають будівельні роботи.
За інформацією пам’яткоохоронців, у квартирі демонтували внутрішні нетримальні перегородки, почали заливати бетонну стяжку та завезли матеріали для облаштування нових конструкцій. Водночас власник не отримав необхідного погодження на проведення таких робіт у будинку, що становить історичну цінність.
Особливу увагу фахівців привернув стан перекриття. Під час обстеження у приміщенні побачили підпірні конструкції, які фактично підтримують його. Для старої кам’яниці це може бути тривожним сигналом, адже будь-яке додаткове навантаження або зміна конструктивної схеми здатні вплинути не лише на одну квартиру, а й на окремі елементи всієї будівлі.
Бетонна стяжка у пам’ятці XVIII століття — це не просто косметичний ремонт. Старовинні будинки зводилися за іншими технологіями та з використанням матеріалів, властивості яких суттєво відрізняються від сучасних. Саме тому навіть роботи, які власнику квартири можуть здаватися звичайним переплануванням, у пам’ятках архітектури потребують професійної оцінки та погоджень.
За результатами обстеження Офіс охорони культурної спадщини має намір скласти щодо власника квартири протокол про адміністративне правопорушення. Також йому планують видати припис із вимогою негайно зупинити роботи.
Окремою вимогою стане відновлення попереднього планування приміщення. Тобто власнику може бути недостатньо просто припинити ремонт — доведеться усувати наслідки вже проведеного демонтажу та повертати квартиру до стану, який існував до самовільного втручання.
Якщо припис проігнорують, міські пам’яткоохоронці обіцяють застосовувати подальші передбачені законодавством заходи. Йдеться про механізми, які мають змусити припинити порушення та притягнути відповідальних осіб до відповідальності. Для Львова такі ситуації особливо чутливі, оскільки значна частина центральної забудови міста має історичну цінність, а будь-які неконтрольовані перепланування можуть поступово змінювати або руйнувати автентичну структуру будинків.
Кам’яниця Коркесів — триповерхова споруда, що стоїть на розі двох старих львівських вулиць. Її сучасний вигляд сформувався у XVIII столітті, однак історія забудови цієї ділянки значно давніша. Будинок постав на місці старішої двоярусної кам’яниці, яка згадувалася у податкових реєстрах Львова ще в XVI–XVIII століттях.
У документах попередню споруду називали «Жидівською наріжною». Назва була пов’язана з розташуванням будинку біля межі історичного єврейського кварталу. Поруч із кам’яницею свого часу містилася брама, якою квартал могли замикати. Таким чином, це місце важливе не лише з погляду архітектури, а й як частина історії багатокультурного Львова.
Саме тому будь-які перебудови у таких будинках виходять далеко за межі приватної справи власника окремої квартири. Стіни, перекриття, планування, сходові клітки та навіть окремі внутрішні конструкції можуть бути частиною історичної тканини пам’ятки. Втрата таких елементів часто є незворотною: нова перегородка або бетонна підлога не здатні відтворити матеріали й технології, якими користувалися львівські майстри кілька століть тому.


Проблема самовільних ремонтів у старих будинках особливо гостро проявляється тоді, коли власники сприймають квартири в історичному центрі як звичайну нерухомість, не враховуючи особливого статусу самої споруди. Для сучасного житла знесення нетримальної стіни чи заміна підлоги можуть бути типовими роботами. Для кам’яниці XVIII століття ті самі дії інколи стають втручанням у пам’ятку, наслідки якого оцінюють реставратори, архітектори та інженери.
Ситуація з кам’яницею Коркесів стане черговою перевіркою того, наскільки ефективно Львів здатний захищати свою історичну забудову не лише від масштабних реконструкцій, а й від ремонтів усередині окремих приватних квартир. Адже історичний центр міста втрачає автентичність не одномоментно — інколи достатньо сотень невеликих, але неконтрольованих втручань.
Наразі пам’яткоохоронці вимагають припинення робіт та повернення приміщення до попереднього планування. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи виконає власник припис. Проте сам факт виявленого ремонту вкотре демонструє складність збереження старого Львова, де за дверима звичайної квартири може приховуватися частина архітектурної історії міста, якій кілька сотень років.
