У столиці України зареєстровано петицію №14198 на сайті Київрада із вимогою офіційно вшанувати пам’ять Олександра Перги — звичайного двірника, який у критичний момент проявив виняткову мужність і пожертвував власним життям заради дитини. Трагедія, що сколихнула киян, сталася 18 квітня у Голосіївський район на вулиці Деміївській і забрала життя восьми людей, залишивши по собі не лише біль, а й історію справжнього героїзму.
За свідченнями очевидців, під час нападу озброєного чоловіка Олександр Перга закрив собою 12-річного хлопчика, фактично прийнявши удар на себе. Його вчинок став миттєвим рішенням, у якому не було місця страху чи сумнівам. Медики боролися за життя чоловіка понад добу, однак 20 квітня він помер у лікарні від отриманих поранень. Для багатьох ця історія стала символом того, що герої живуть поруч, у звичайних дворах і буденних професіях.
Олександр Перга працював двірником із 2021 року, про що повідомили в Голосіївська районна державна адміністрація. Місцеві мешканці згадують його як людину, яка не просто виконувала свою роботу, а дбала про простір навколо з особливою увагою і теплом. Він висаджував дерева, прикрашав їх узимку для дітей, підтримував порядок і створював атмосферу затишку у дворі. Для сусідів він був більше ніж працівником — він був частиною спільноти, людиною, яка знала кожного і яку знали всі.
У приватних розмовах жителі району діляться деталями, що надають цій історії особливої глибини. Олександр цікавився різьбленням по дереву і мріяв після перемоги України зробити великий стіл, за яким могли б зібратися всі сусіди. Це була проста, але символічна мрія про єдність, спільність і мирне життя. Після його смерті залишився кіт, про якого вже пообіцяли подбати мешканці будинку, ніби продовжуючи ту турботу, яку сам Олександр дарував людям довкола.
Авторка петиції наголошує, що Київ має не лише переживати подібні трагедії, а й гідно вшановувати тих, хто виявляє самопожертву в найважчі моменти. Серед запропонованих ініціатив — встановлення меморіальної скульптури або пам’ятного знака на місці трагедії, присвоєння Олександру Перзі міської відзнаки посмертно та офіційне публічне вшанування його подвигу на рівні міста. Ці кроки, на думку ініціаторів, мають не лише зберегти пам’ять про конкретну людину, а й сформувати суспільний орієнтир для майбутніх поколінь.
Сама поява петиції свідчить про глибокий запит суспільства на визнання таких вчинків. У час, коли країна переживає війну і постійні загрози, історії особистого героїзму стають моральними опорами для суспільства. Вони показують, що навіть у найтемніші моменти знаходяться люди, готові діяти не заради слави чи винагороди, а заради інших.
Наразі триває збір підписів, і для того, щоб звернення розглянули в Київраді, необхідно зібрати щонайменше шість тисяч голосів. Кожен підпис у цьому випадку — це не просто формальність, а спосіб сказати, що подвиг не залишився непоміченим. У міському просторі, де щодня відбуваються тисячі подій, важливо зберігати пам’ять про такі історії, адже саме вони формують справжнє обличчя міста.
Історія Олександра Перги вже стала частиною сучасної київської реальності — болісної, але водночас наповненої людяністю. Вона нагадує, що героїзм не завжди має гучні титули чи офіційні звання. Іноді він живе у звичайному дворі, серед людей, які щодня бачать одне одного і навіть не підозрюють, що поруч із ними — людина, здатна на найбільшу жертву.
