Олександр Іванович Білецький – український літературознавець, критик, перекладач, фольклорист, академік, громадський діяч, один з засновників українського літературознавства як науки.

Дата народження: 20 жовтня 1884
Місце народження: Харків, Російська імперія
Дата смерті: 2 липня 1961 (76 років)
Місце смерті: Київ, Українська РСР, СРСР
Причина смерті: хвороба серця
Поховання: Байкове кладовище, Київ
Громадянство: Російська імперія, СРСР
Національність: українець
Віросповідання: православ’я
Професія: літературознавець, критик, перекладач, фольклорист
Видатні твори: “Історія української літератури”, “Критика в радянській Україні”, “Проблеми української літератури”
Цитати: “Література — це голос епохи, і завдання критика — почути цей голос і передати його нащадкам.”

Біографія Олександра Білецького

Олександр Іванович Білецький народився 20 жовтня 1884 року в Харкові у родині службовця. Його батько, Іван Білецький, працював вчителем, а мати, Наталія, була домогосподаркою. Змалку Олександр проявляв зацікавленість до літератури, читав твори українських і російських класиків. Його раннє знайомство з українською народною творчістю і літературою надихнуло його на подальше вивчення української культури.

У 1902 році Олександр вступив до Харківського університету, де вивчав філологію та історію. Навчання підкріпило його інтерес до літератури, особливо української, яку на той час вважали недостатньо дослідженою. В 1909 році він закінчив університет з відзнакою та почав працювати вчителем літератури в харківських гімназіях. У цей час Білецький активно співпрацював з науковими установами, займався дослідженнями літератури та фольклору.

У 1919 році він став доцентом Харківського університету, а згодом – професором. У цей період Білецький починає писати свої перші критичні статті, в яких аналізує творчість українських і російських письменників. У 1920-х роках Олександр Іванович активно займався науковою діяльністю, зокрема працював над питаннями історії української літератури. Він був одним із організаторів Українського інституту літературознавства імені Т. Шевченка, де працював до кінця життя.

У 1930-х роках Білецький очолював кафедру української літератури в Харківському університеті та Київському університеті імені Тараса Шевченка, де активно популяризував українську літературу та культуру. Під його керівництвом було видано багато наукових праць з літературознавства, що стали основою для подальшого вивчення української літератури.

У роки Другої світової війни Олександр Білецький залишився у Харкові, де працював науковим керівником філологічних досліджень та продовжував викладати в університеті. Після війни він переїхав до Києва, де продовжив свою наукову діяльність як академік АН УРСР та викладав у Київському університеті.

Цікаві факти про Олександра Білецького

• Перекладач світової літератури: Білецький переклав на українську мову багато творів світової літератури, серед яких твори Вільяма Шекспіра, Гете, Гюго.
• Вчитель цілих поколінь літературознавців: Під його керівництвом виросла ціла плеяда українських літературознавців, серед яких Володимир Панченко, Микола Сулима, Олена Курило.
• Засновник сучасного українського літературознавства: Він був одним із перших, хто систематизував і структурував українське літературознавство, розробив методологічні основи для його вивчення.
• Участь в культурному відродженні: Активно сприяв відродженню української культури в 1920-1930-х роках, брав участь у численних культурних проектах і ініціативах.
• Стійкість перед репресіями: Незважаючи на політичні репресії, які торкнулися багатьох його колег, Білецький зберігав відданість українській літературі та продовжував працювати над її популяризацією.
• Любов до народної творчості: Білецький завжди захоплювався українським фольклором і активно включав народну творчість у свої дослідження та літературну діяльність.
• Перший редактор антології української літератури: Білецький був головним редактором першої антології української літератури, яка стала важливим внеском у розвиток українського літературознавства.
• Мандрівник і любитель природи: Він любив подорожувати Україною, досліджувати українські міста та села, спілкуватися з місцевими мешканцями і записувати фольклорні матеріали.
• Драматичні виступи на захист української культури: Олександр Білецький активно виступав на захист української культури та літератури в часи радянської цензури, не боячись критикувати навіть найвищі органи влади за обмеження національних прав.

Вшанування пам’яті Олександра Білецького

Олександр Білецький залишив значний слід в українській науці і культурі. Його праці стали основою для розвитку українського літературознавства як наукової дисципліни. Після смерті Білецького його ім’я стало символом боротьби за українську культуру і незалежність науки.

У Києві, на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. У Харкові на його честь названо вулицю та засновано літературну премію, яка присуджується за визначні досягнення у галузі літературознавства. Академія наук України встановила медаль імені Олександра Білецького, що вручається видатним науковцям.

Його ім’я носять кілька навчальних закладів в Україні, а також одна з бібліотек Києва. Щорічно наукові установи проводять Білецьківські читання, де вивчаються та обговорюються питання української літератури та культури.

У 2016 році у Харкові відкрили пам’ятник Олександру Білецькому, який став символом незламності українського духу і відданості національній культурі. Білецький став символом боротьби за українську мову, літературу і культуру.

Олександр Білецький був видатним українським літературознавцем і критиком, який зробив величезний внесок у розвиток української науки, літератури та культури. Його праці й сьогодні залишаються актуальними та важливими для розуміння української літератури та її місця у світовій культурі. Як один із фундаторів українського літературознавства, він залишив по собі безцінну наукову спадщину, що продовжує надихати нові покоління дослідників. Більше про життя та творчість Олександра Білецького можна дізнатися на сайті ukrainian-nation.org.ua.