Делегація Бережанської міської ради встановила на могилі українського письменника Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі у Кракові тимчасову копію викраденого барельєфа. Відреставроване цифрове зображення портрета надрукували на металевій пластині, стійкій до погодних умов, та закріпили на місці зниклого меморіального елемента. Так похованню тимчасово повернули впізнаваний вигляд до 85-х роковин смерті письменника, які припадають на 21 липня.

Представники Бережанської громади відвідали кладовище під час поїздки до польського міста-партнера Лобез. На місці вони побачили пошкодження надгробка, з якого невідомі вирвали металевий барельєф, а також залишили сліди на кам’яних частинах пам’ятника. Після огляду делегація встановила підготовлену заздалегідь двовимірну копію портрета. Це рішення не замінює повноцінного відновлення, але дозволяє не залишати могилу без головного меморіального образу.

Голова Бережанської громади Ростислав Бортник пояснив, що фотографію оригінального барельєфа попередньо опрацювали у графічному редакторі, після чого перенесли на метал. Виготовлення нового скульптурного рельєфа потребує значно більше часу: необхідно відтворити його форму, пропорції та спосіб кріплення. Тимчасова пластина має зберігати образ письменника доти, доки не буде знайдено або виготовлено повноцінну заміну.

Оригінальний барельєф створив відомий лемківський скульптор Григорій Пецух. Його встановили у 1972 році до сторіччя від дня народження Богдана Лепкого. Портрет став центральним елементом поховання й упродовж десятиліть був добре відомий українцям, які відвідували Раковицьке кладовище. На надгробку також зберігається напис українською мовою: «Богдан Лепкий, поет».

Про зникнення барельєфа стало відомо на початку липня. Генеральне консульство України в Кракові звернулося до польської поліції, адміністрації кладовища та міської влади із закликом встановити обставини інциденту, знайти причетних, повернути або відновити меморіальний елемент і забезпечити охорону місця поховання. У Міністерстві закордонних справ України пошкодження могили назвали актом вандалізму та можливою свідомою провокацією, спрямованою на погіршення відносин між українцями й поляками.

Польські правоохоронці поки не підтверджують версію про мотиви національної ненависті. За даними поліції Малопольського воєводства, останнім часом на Раковицькому кладовищі зафіксували близько десяти випадків викрадення металевих елементів із давніх надгробків — хрестів, табличок, декоративних деталей і невеликих скульптур. Остаточні висновки правоохоронці мають зробити після завершення розслідування.

Уповноважена мера Кракова з питань політики рівності Евеліна Питель також закликала не випереджати результати слідства. Водночас вона зазначила, що версію провокації не варто повністю відкидати на тлі російської агресії та спроб послабити польсько-українські відносини. Саме тому важливими залишаються не лише пошук викраденого барельєфа, а й обережність у публічних оцінках, щоб злочин не став приводом для взаємних звинувачень.

Після інциденту Ростислав Бортник звернувся до президента України Володимира Зеленського та міністра закордонних справ Андрія Сибіги з пропозицією розглянути можливість ексгумації останків Богдана Лепкого та їхнього перепоховання в Україні. Серед можливих місць він назвав Національний пантеон або Бережани, з якими тісно пов’язані життя, творчість і громадська діяльність письменника.

Пропозиція вже стала окремою темою суспільної дискусії. Могила Лепкого у Кракові водночас є важливим українським місцем пам’яті за кордоном і нагадуванням про його багаторічну роботу в польському академічному та культурному середовищі. Тому можливе перепоховання потребуватиме виваженого підходу, окремих рішень та координації між Україною і Польщею.

Богдан Лепкий народився 1872 року на Тернопільщині та став одним із помітних українських письменників першої половини ХХ століття. Він був поетом, прозаїком, літературознавцем, перекладачем, художником і педагогом. Значну частину життя Лепкий провів у Кракові, де викладав українську мову й літературу та працював у Ягеллонському університеті. Його творчість охоплювала лірику, історичну прозу, літературознавчі дослідження та популяризацію української культури.

Особливе місце у спадщині письменника займають твори про Івана Мазепу, історичну пам’ять та боротьбу українців за власну державність. Лепкий також є автором слів пісні «Журавлі», відомої за першим рядком «Видиш, брате мій», яка стала одним із найвпізнаваніших українських творів про втрату, еміграцію та тугу за батьківщиною.

Письменник помер у Кракові 21 липня 1941 року. Його поховали на Раковицькому кладовищі у родинному гробівці Шайдзіцьких. Місце поховання розташоване у секторі XXXIV, у південному ряду. Воно десятиліттями залишалося точкою вшанування для українських дипломатів, дослідників, громадських організацій і відвідувачів із Тернопільщини.

Встановлення тимчасової копії має передусім символічне значення. Делегація не могла оперативно повернути оригінальний мистецький твір, однак не дозволила, щоб напередодні роковин могила залишалася зі слідами руйнування та порожнім місцем. Металева пластина демонструє, що пам’ять можна підтримувати навіть тоді, коли повне відновлення потребує тривалого розслідування, коштів і професійної роботи.

Наступним завданням стане виготовлення довговічної копії або повернення оригіналу, якщо його знайдуть правоохоронці. До відновлення мають бути залучені скульптори, реставратори й фахівці з історичних некрополів. Важливо не лише відтворити портрет, а й усунути пошкодження кам’яної частини надгробка, забезпечити надійне кріплення та додатковий захист від повторних крадіжок.

Тимчасовий барельєф на могилі Лепкого не завершує справу, але повертає похованню людську присутність і впізнаваність. Остаточну відповідь мають дати слідство, реставратори та органи двох держав. Водночас сама реакція Бережанської громади показала, що пам’ять про письменника залишається живою, а його могила у Кракові — важливою частиною української культурної спадщини.