Декомунізація — це комплекс заходів, спрямованих на подолання наслідків комуністичного режиму, ліквідацію його символів та переосмислення історичних подій, пов’язаних із радянською добою. У незалежній Україні цей процес набув значення як складова формування національної ідентичності. Законодавчою основою декомунізації став ухвалений у 2015 році пакет законів, який передбачає заборону пропаганди тоталітарних режимів, перейменування населених пунктів, вулиць та демонтаж пам’ятників, що асоціюються з радянським минулим. Декомунізація не лише змінює зовнішній вигляд міст, але й сприяє суспільній дискусії щодо переоцінки радянського періоду в історії України.
Одним із найпомітніших етапів декомунізації стало масове перейменування населених пунктів та вулиць. Так, з карти України зникли сотні назв, пов’язаних із радянськими діячами, замість яких з’явилися імена національних героїв, культурних діячів та історичних подій. Наприклад, місто Дніпропетровськ стало Дніпром, а Кіровоград — Кропивницьким. Водночас із демонтажем пам’ятників Леніну, який свого часу був символом радянської ідеології, українці впроваджують нові символи, що акцентують увагу на власній історії та культурі. Цей процес, хоча й не завжди одностайно сприймається суспільством, має велике значення для подолання наслідків колоніального мислення.
Декомунізація викликала жваву дискусію серед істориків, політиків та громадськості. Для одних це — очищення від тоталітарного минулого, для інших — втрата частини історичної спадщини. Важливим є також міжнародний аспект: Україна демонструє світу своє прагнення дистанціюватися від імперських впливів та будувати європейське майбутнє. Попри всі виклики, декомунізація стала ключовим кроком у формуванні нової ідентичності українського суспільства, яка ґрунтується на демократичних цінностях та повазі до історичної правди. Дізнатися більше про цей процес можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.