Українська молодь, яка одночасно переживає війну, служить у війську, ходить на рейви, бере участь в автоперегонах і намагається продовжувати звичайне життя, стане головною темою нового документального фільму «Black Sunflowers» («Чорні соняшники»). Світова прем’єра стрічки американського режисера Джеймса Маркуса Гейні відбудеться 11 вересня на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF). Одним із ключових імен проєкту став голлівудський актор і режисер Шон Пенн, який долучився до картини як виконавчий продюсер.

Про майбутню прем’єру та перші подробиці фільму повідомляє The Hollywood Reporter. Автори стрічки намагаються показати Україну не лише через кадри бойових дій і руйнувань. У центрі історії — покоління молодих українців, для яких війна стала постійним фоном життя, але не змогла повністю забрати музику, кохання, захоплення, творчість і прагнення планувати майбутнє.

Україна, яку рідко показують у міжнародних новинах

Джеймс Маркус Гейні працював над фільмом разом з українською командою. Камера режисера супроводжує героїв у радикально різних обставинах: на фронті та рейвах, серед зруйнованих міст і під час автомобільних заїздів. Саме зіткнення цих світів стало центральною драматургією «Black Sunflowers».

Один із героїв картини служить водієм військової вантажівки. Водночас у вільний від служби час він займається автоперегонами. Інший герой — український військовий, який пережив ампутацію. У фільмі режисер показує його не лише крізь призму поранення чи військової біографії, а й на рейві, де чоловік танцює з протезом.

Такі сцени руйнують звичний поділ на «фронт» і «мирне життя». Для героїв стрічки ці реальності вже давно існують одночасно. Вони можуть виконувати військові завдання, переживати втрати й повітряні тривоги, але паралельно слухати музику, фотографувати, зустрічатися з друзями та займатися тим, що любили ще до повномасштабного вторгнення.

Гейні свідомо зміщує акцент із війни як окремої події на людину, яка навчилася існувати всередині цієї війни.

Фотографка, військовий з протезом і дівчина з гвинтівкою

Серед героїнь «Black Sunflowers» — фотографка, чия професійна робота різко змінилася після початку повномасштабного вторгнення. Раніше вона фотографувала природу, однак війна змусила її спрямувати камеру на наслідки бойових дій і руйнування, які залишає російська агресія.

Ще одна молода жінка, яку знімає режисер, вчиться поводитися з гвинтівкою. У контексті фільму такі епізоди не подаються як виняткова чи екзотична ситуація. Навпаки, вони стають частиною нового українського повсякдення, у якому навички, що раніше здавалися далекими від цивільного життя, для багатьох людей перетворилися на практичну необхідність.

Сам режисер визнає, що під час роботи над картиною його найбільше вразило те, наскільки багато звичайного життя продовжує існувати навіть під час великої війни. За словами Гейні, у нього з’явилося відчуття, що великі міжнародні медіа показують лише частину української реальності.

Саме ця думка стала основою фільму. «Black Sunflowers» не намагається протиставити війну мирному життю. Стрічка показує, що для молодих українців вони давно переплелися настільки щільно, що провести між ними чітку межу майже неможливо.

Шон Пенн знову повертається до української теми

Участь Шона Пенна у «Black Sunflowers» привертає до документального проєкту додаткову міжнародну увагу. Американський актор і режисер став виконавчим продюсером стрічки, продовживши свою роботу з українською тематикою після початку повномасштабного російського вторгнення.

Раніше Пенн разом з Аароном Кауфманом створив документальний фільм «Superpower» («Суперсила»). Проєкт, який спочатку задумувався зовсім в іншому контексті, зрештою перетворився на документальне свідчення перших етапів великої війни Росії проти України. До нього увійшли, зокрема, розмови з президентом України Володимиром Зеленським.

У «Black Sunflowers» акцент суттєво інший. Це не історія про політичне керівництво держави чи перебіг бойових дій, а погляд на молоде покоління, яке дорослішає у країні, де війна стала частиною біографії.

«Чорні соняшники» як портрет покоління

Назва стрічки — «Чорні соняшники» — сама по собі формує сильний і суперечливий образ. Соняшник давно сприймається як один із візуальних символів України, тоді як чорний колір додає йому відчуття втрати, травми та зміни звичного світу. Водночас фільм, судячи з опису, не концентрується лише на трагедії.

Його герої продовжують рухатися, танцювати, фотографувати, керувати автомобілями, служити та будувати власне життя навіть тоді, коли поруч триває війна. Саме тому «Black Sunflowers» може стати для міжнародної аудиторії незвичним портретом України — без спроб звести країну лише до фронтових репортажів.

Продюсерами стрічки стали Педрам Резаї, Мікайла Джин Міллер, Євгеній Здоровило, Семі Мошер, Ерік Малдін, Володимир Яценко та Анна Яценко. Світова прем’єра відбудеться у межах одного з найвідоміших кінофорумів Північної Америки.

Міжнародний кінофестиваль у Торонто цього року проходитиме з 10 до 20 вересня, а «Black Sunflowers» покажуть уже 11 вересня. Для української історії це ще одна можливість прозвучати перед великою міжнародною аудиторією — цього разу не тільки через вибухи й зруйновані міста, а через людей, які всупереч війні продовжують жити.