Колишній міністр оборони України Михайло Федоров уперше після початку протестів, спричинених його відставкою, виступив із великим публічним зверненням. Однією з головних його тез стала необхідність повернути Україні повноцінний виборчий процес навіть за умов затяжної війни. Федоров заявив, що складність організації голосування через безпекові ризики не повинна автоматично означати неможливість проведення виборів.

У своєму відеозверненні колишній очільник Міноборони порушив одразу кілька гострих тем — від виборів і кризи державного управління до корупції та стабільності керівництва оборонним відомством. Заява пролунала на тлі протестів із вимогою повернути його на посаду міністра оборони, які тривають після кадрового рішення 16 липня.

Федоров закликав шукати механізм для проведення виборів

За словами Федорова, Україна має знайти спосіб відновити повноцінний виборчий процес, навіть якщо війна триватиме довго. Він визнав, що організація голосування в нинішніх умовах створює цілу низку проблем, які неможливо ігнорувати.

Йдеться насамперед про безпеку виборців під час російських атак, можливість реалізувати виборче право військовослужбовців, голосування мільйонів українців, які перебувають за кордоном, а також участь мешканців прифронтових регіонів. Усі ці питання потребуватимуть окремих механізмів і рішень.

Водночас Федоров наголосив, що сам масштаб проблеми не повинен ставити крапку в дискусії. Його ключова теза — «складність не означає неможливість». Фактично колишній міністр запропонував перейти від аргументу про неможливість виборів під час війни до пошуку моделі, за якої вони могли б відбутися без втрати безпеки та виборчих прав громадян.

Тема виборів стала найбільш політично чутливою частиною звернення Федорова, оскільки питання відновлення голосування в умовах тривалої війни безпосередньо стосується майбутньої моделі української влади.

В Офісі президента відповіли на заклик Федорова

Реакція з боку Офісу президента не змусила себе чекати. Неназваний представник ОП заявив, що влада нібито не заперечує проти проведення виборів як таких, однак ключовою проблемою залишаються саме безпекові умови, пише Liga.net.

Таким чином позиції сторін формально сходяться в одному — проблема безпеки існує і є надзвичайно серйозною. Відмінність полягає в тому, що Федоров закликає вже зараз шукати практичний механізм проведення виборів, тоді як в Офісі президента наголошують на ризиках, пов’язаних із бойовими діями та російськими ударами.

Дискусія навколо виборів при цьому виходить далеко за межі питання про дату голосування. Потрібно буде вирішувати, як забезпечити участь військових, українців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та громадян у регіонах, де безпекова ситуація може істотно відрізнятися навіть у межах одного дня.

Федоров заговорив про кризу державного управління

Окрему частину звернення колишній міністр присвятив системі державного управління. На його думку, Україна стикається не лише з воєнними викликами, а й із внутрішньою управлінською кризою.

Федоров заявив, що стара система повільно ухвалює рішення, захищає сама себе, карає за ініціативність і натомість винагороджує лояльність. За його словами, структури можуть існувати роками не тому, що залишаються ефективними, а лише тому, що всі звикли до їхнього існування.

В умовах війни така модель, на думку ексміністра, стає особливо небезпечною. Росія постійно адаптує тактику, змінює технології та способи ведення бойових дій, тому Україна також повинна мати систему, здатну швидко перебудовуватися.

Федоров фактично поставив питання не лише про персональні кадрові рішення, а про швидкість роботи державної машини в цілому. Саме реформування цієї системи було однією з центральних вимог учасників протестних акцій на його підтримку.

«Посада міністра оборони не має бути тимчасовою»

Ще однією важливою тезою стало управління Міністерством оборони. Федоров заявив, що в умовах повномасштабної війни посада очільника оборонного відомства не може сприйматися як тимчасова.

Аргументація пов’язана з необхідністю проводити довгострокові реформи, розвивати військові технології, змінювати управлінські процеси та реагувати на еволюцію російської армії. Подібні зміни важко реалізувати, якщо керівництво постійно перебуває в очікуванні чергової ротації.

Федоров також окремо порушив тему корупції. За його словами, під час війни корупція перестає бути виключно фінансовою проблемою й безпосередньо впливає на здатність держави вижити та перемогти.

Таким чином його звернення вийшло значно ширшим за звичайну реакцію на власне звільнення. Колишній міністр спробував сформулювати бачення кількох системних проблем — виборчого процесу, державного управління, оборонних реформ та боротьби з корупцією.

Відставка Федорова вивела людей на протести

Михайла Федорова звільнили з посади міністра оборони 16 липня. Того ж дня в Києві відбулася перша акція протесту проти кадрового рішення. Згодом протестна активність продовжилася, а акції почали проходити й в інших містах.

Серед вимог учасників звучали повернення Федорова на посаду міністра оборони, продовження військових інновацій та зміни у вищому військовому керівництві. Протестувальники також вимагали звільнення тодішнього головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

21 липня Сирського звільнили, а новим головнокомандувачем став Михайло Драпатий. Проте після цього протести на підтримку Федорова не припинилися. У центрі Києва відбулися протестні ходи, учасники яких заявляли, що не отримали достатньої відповіді від влади на свої вимоги.

Один з організаторів протестів пропонував дати Федорову рік для реалізації реформ, а вже після цього оцінювати результат його роботи. На цьому тлі нинішнє звернення колишнього міністра стало його першою масштабною публічною реакцією після початку акцій.

Від кадрового конфлікту до розмови про майбутнє влади

Після відставки Федорова дискусія швидко перестала стосуватися лише одного міністра. Протести порушили питання про військові реформи, відповідальність влади за кадрові рішення та необхідність діалогу із суспільством. Тепер до цього переліку додалася одна з найбільш чутливих політичних тем — вибори.

Заклик Федорова провести вибори під час тривалої війни потенційно відкриває нову дискусію про те, якою має бути українська демократія, якщо воєнний стан зберігатиметься ще довго. Сам ексміністр визнає масштаб безпекових і організаційних проблем, однак наполягає, що відповіддю має бути пошук рішення, а не відмова від самої можливості голосування.

Поки Офіс президента також говорить насамперед про безпекові перешкоди. Але після першого великого звернення Федорова тема його відставки отримала новий вимір: тепер йдеться вже не тільки про те, хто має очолювати Міноборони, а й про те, як Україна повинна ухвалювати ключові політичні рішення, якщо війна справді стає тривалою реальністю.