Повернення модернізму: «Основи» видали ілюстрованого «Доктора Серафікуса» Віктора Домонтовича

Українське видавництво Основи презентувало ілюстроване видання роману «Доктор Серафікус» — одного з найзагадковіших і водночас найважливіших текстів української модерної літератури. Йдеться про експериментальний роман Віктор Домонтович, написаний у 1929 році, але вперше опублікований лише через два десятиліття, уже в зовсім іншому історичному та ідеологічному контексті. Сам автор визначав цю книгу як документ часу і свідчення того, якою могла б бути українська література наприкінці 1920-х років, якби її розвиток не був зламаний репресіями, цензурою та насильницьким переформатуванням культурного простору.

«Доктор Серафікус» — це роман, що принципово не вписується в рамки традиційного наративу. Його герой, дивакуватий професор Комаха, живе у світі абстракцій, інтелектуальних конструкцій і внутрішніх парадоксів. Його дружба з п’ятирічною дівчинкою Ірцею, платонічні й майже безтілесні захоплення акторкою Вер і художником Корвином, а також фанатична відданість «науковій роботі» створюють особливу оптику, крізь яку Домонтович досліджує саму природу людини модерної доби. Це світ, де почуття існують радше як ідеї, а життя постійно роздвоюється між раціональністю та прихованою емоційною напругою.

Знаковість роману полягає не лише в його сюжеті, а передусім у формі мислення, яку він пропонує. Домонтович писав текст у момент, коли українська культура перебувала на піку інтелектуальних пошуків і сміливих експериментів. «Доктор Серафікус» демонструє європейський рівень літературної гри, іронії та самоаналізу, ставлячи українську прозу в один ряд із тогочасними модерністськими течіями. Саме тому цей роман часто сприймають як альтернативну історію літератури — як відповідь на запитання, якою вона могла бути без історичного зламу початку 1930-х.

Нове видання від «Основ» надає цьому тексту ще один вимір. Книга отримала продумане візуальне оформлення, яке свідомо відсилає читача до конструктивістських і урбаністичних ландшафтів початку ХХ століття. Графічні рішення працюють не як ілюстрації в прямому сенсі, а як повноцінний візуальний коментар до тексту, занурюючи в атмосферу епохи, де місто, наука і мистецтво формували нову людину. Такий підхід робить читання не лише інтелектуальним, а й візуальним досвідом, що особливо важливо для сучасної аудиторії.

Важливою частиною нового видання стали спеціально підготовлені коментарі сучасних дослідників творчості Домонтовича — Катерини Глинянович і Павла Крупи. Вони допомагають краще зрозуміти контекст появи роману, його філософські підтексти та зв’язок із загальноєвропейськими інтелектуальними процесами міжвоєнного періоду. Коментарі не нав’язують єдиного прочитання, а радше відкривають додаткові шари сенсів, роблячи текст ближчим і водночас складнішим.

Поява ілюстрованого «Доктора Серафікуса» сьогодні є знаковою подією для української культури. В умовах війни та переосмислення власної ідентичності суспільство знову звертається до текстів, які показують глибину і модерність української традиції. Це видання не лише повертає важливий роман новому поколінню читачів, а й нагадує, що українська література вже сто років тому була частиною великої європейської розмови про людину, розум і свободу. У цьому сенсі «Доктор Серафікус» звучить напрочуд сучасно, попри майже столітню дистанцію.