Фінал Національного відбору на «Євробачення-2026» показав надзвичайну жанрову й світоглядну різноманітність сучасної української сцени — від театрального попу й ретроелектроніки до фолкджазу та альтернативного року. Учасники цьогорічного відбору представляють не лише різні стилі, а й різні життєві досвіди, регіони та творчі стратегії, що формувалися в умовах війни, міграції та культурних зрушень. У форматі, запропонованому самим конкурсом, де пісня не може тривати довше трьох хвилин, організатори дали фіналістам стільки ж часу на відповіді, дозволивши глядачам побачити, ким є ці артисти поза сценою.


Серед фіналістів — Mr. Vel, 28-річний артист із Луганської області, чий шлях у музиці тісно пов’язаний із театром. Навчання в Луганську, вимушений переїзд до Києва через війну, коледж імені Глієра та університет імені Бориса Грінченка стали основою його професійного становлення. Робота в театрі, університеті та школі, де він викладає вокал, сформували багатий сценічний досвід. Понад двадцять ролей у мюзиклах і рок-операх, зокрема «Портрет Доріана Ґрея», «Біла ворона», «Нотр-Дам де Парі» та «Моцарт», дали йому витривалість і здатність працювати в непередбачуваних умовах. Саме театр навчив його бути різним і не обмежувати себе одним жанром. Довгий час він писав музику «в стіл», шукаючи власний голос, аж поки цього літа не відчув, що готовий говорити з аудиторією чесно й відкрито. Пісня, яка потрапила спочатку до лонгліста, а згодом і до шортліста Нацвідбору, стала для нього точкою відліку нового етапу — життя саме як сольного артиста.
Інший вимір української музики представила Leléka — 35-річна артистка зі сходу Дніпропетровщини, яка вже понад одинадцять років живе й навчається в Німеччині. Її творчість нерозривно пов’язана з освітою, яка для неї є безперервним процесом упродовж тринадцяти років: від акторської підготовки до вищої музичної, вокальної та композиторської освіти. Вона працює одразу в кількох напрямах. Проєкт Leléka ґрунтується на старовинних українських народних піснях, переосмислених у сучасних джазових аранжуваннях, тоді як DONBA₴GRL — це темна, електронна музика на межі фольктроніки й авант-попу. Окреме місце в її роботі посідає музика до кіно, де вона поєднує живі інструменти, електроніку та експерименти з голосом. Створюючи пісню для «Євробачення», артистка свідомо працювала в межах формату конкурсу, зробивши більш попорієнтовану композицію, але зберігши щирість. Її пісня говорить про надію, внутрішню силу та необхідність не уникати власних страхів, що звучить особливо актуально в сучасному світі.
Рок-напрям у фіналі представив гурт The Elliens, який існує лише півтора року, але вже чітко сформував власну ідентичність. Історія колективу почалася зі знайомства гітариста й саундпродюсера Микити Федорова та вокалістки Олени Усенко на спільному виступі в Києві. Перша спільна пісня, написана в дощовий осінній день, стала відправною точкою для створення гурту. Обоє музикантів виросли на рок-музиці, що визначило звучання The Elliens із перевантаженими гітарами та емоційною подачею. Ідея податися на Нацвідбір з’явилася ще на початку існування гурту й стала спільною метою для всіх учасників. Для Олени це особливо символічно, адже раніше вона вже представляла Україну на «Дитячому Євробаченні» у 2021 році, але тепер повернулася в зовсім іншому форматі. Пісня для Нацвідбору відрізняється від їхньої звичної творчості більш масштабним звучанням, однак зберігає простий і зрозумілий сенс — історію про внутрішнє відродження та здатність рухатися далі після складних подій.
Окрім Leléka, Mr. Vel і The Elliens, до фіналу Національного відбору пройшли ще шість артистів: Jerry Heil, LAUD, MOLODI, Monokate, Valeriya Force та гурт «ЩукаРиба». Десятого фіналіста визначать за результатами онлайн-голосування в застосунку «Дія». Остаточний склад фіналу оголосять до 15 січня 2026 року, а сам фінал Нацвідбору відбудеться в лютому. Цьогорічний відбір уже зараз демонструє, що українська музика здатна бути багатоголосою, сміливою та конкурентною на європейській сцені.
