Україна на Гетеборзькому книжковому ярмарку буде представлена окремою програмою, яка цього року охоплює 15 подій за участю 25 українських і шведських письменників, поетів, перекладачів, дослідників та істориків. Гетеборзький книжковий ярмарок Bokmässan проходить у Швеції 24-27 вересня і є другим за масштабом у Європі після Франкфуртського.

Про це Український інститут у Швеції розповів у коментарі для Суспільне Культура.

Мета української програми — зробити літературу та культуру України помітнішими для шведської аудиторії й сприяти їхній сталій присутності у шведському та європейському культурному просторі. Організатори наголошують, що говорити про Україну важливо не лише через призму повномасштабної війни, а й розповідати про її історію, мову, літературу та культурну спадщину.

Україна на Гетеборзькому книжковому ярмарку: про що говоритимуть

Цьогорічна програма охоплює поезію, написану на фронті, літературу як свідчення війни, культурну пам’ять, мову, постколоніальне звільнення, право на повернення додому та стійкість культури.

Окремо говоритимуть про українську класику. Цього року шведською мовою вперше вийшов повний переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка, а також готується перший шведський переклад «Лісової пісні» Лесі Українки.

Читайте також: Російська атака знищила склад «Книголаву» з майже 250 тисячами книжок

Ще одна подія буде присвячена транскрипції українських географічних назв шведською мовою. Напередодні ярмарку шведський Інститут мови та фольклору рекомендував використовувати форми Kyjiv замість традиційного Kiev, а також Odesa, Donbas і Tjornobyl. У дискусії візьме участь представник установи Ула Карлссон, який працював над новими рекомендаціями.

Серед учасників програми — письменник і ветеран Артур Дронь, письменник, перекладач і дослідник Остап Українець, який нині служить у ЗСУ, а також поетка Ірина Шувалова, чия збірка нещодавно вийшла шведською мовою.

До програми долучилася й перекладачка Ярина Груша. Вона переклала італійською роман Вікторії Амеліної «Дім для Дома», який цього літа також вийшов шведською у видавництві Ersatz. Розмову про книжку модеруватиме історик і письменник Петер Енглунд, член Шведської академії.

Український стенд F02:43 представить книжки різних шведських видавництв, у яких уже доступні переклади української літератури.

У Гетеборзі презентують українські народні казки шведською

Окремою частиною програми стане презентація першої збірки українських народних казок шведською мовою. До неї увійшли 11 відомих історій: «Колобок», «Курочка Ряба», «Рукавичка», «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Івасик-Телесик», «Кривенька качечка», «Котигорошко», «Кирило Кожум’яка» та інші.

Переклад виконала Ніколіна Йонссон, а ілюстрації створила Анастасія Паско. Для обох авторок ця книжка стала дебютом.

Читайте також: ГОГОЛЬFEST 2026 змінює формат через атаки РФ на Київ: великі концерти перенесли

Організатори пояснюють, що збірка має познайомити шведських читачів з історіями, на яких виростають українські діти, а також із персонажами, образами та сюжетами, що передаються між поколіннями.

Водночас в інституті зазначають, що народна казка не займає у сучасній шведській культурі такого самого місця, як в українській. Тому для презентації української традиції використовують зрозумілу шведській аудиторії паралель із творчістю Астрід Ліндґрен та спільним світом історій, на яких виростають покоління дітей.

За словами координаторки проєкту Тетяни Райди, важливо, щоб українські автори, дослідники та перекладачі безпосередньо долучалися до розмови про Україну в Європі. Саме тому організатори прагнуть не лише провести окремі заходи на Bokmässan, а й створювати професійні зв’язки, які забезпечать присутність української літератури у Швеції після завершення ярмарку.

Що відомо про Український інститут у Швеції

Український інститут у Швеції заснувала у 2014 році піаністка Наталія Пасічник. У 2015 році інституція стала членом Мережі національних культурних інститутів ЄС (EUNIC).

Інститут співпрацює зі шведськими та іншими європейськими культурними організаціями, видавництвами, перекладачами й дослідниками. Його мета — представляти Україну як повноцінну частину європейського культурного простору.

З 2017 року інституція також організовує фестиваль «Українська весна» у Швеції.