Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026. Про це повідомили на сайті Міжнародного олімпійського комітету. Рішення стало наслідком конфлікту навколо екіпірування спортсмена — шолома із зображенням українських атлетів, які загинули внаслідок російського вторгнення.
У МОК заявили, що шолом Гераскевича не відповідає правилам щодо «самовираження спортсменів». Йдеться про положення Олімпійської хартії та керівні принципи, які обмежують демонстрацію політичних заяв або символів під час змагань. Представники комітету наголосили, що попереджали українського атлета про можливі наслідки ще до старту Ігор.
Уранці 12 лютого Владислав Гераскевич зустрівся з президенткою МОК Кірсті Ковентрі. За інформацією комітету, спортсмен наполягав на своїй позиції та не розглядав компромісних варіантів. Водночас у МОК зазначили, що дозволили демонструвати шолом під час усіх тренувальних заїздів, а також запропонували показати його одразу після виступу у змішаній зоні для спілкування зі ЗМІ.
10 лютого 2026 року МОК надіслав скелетоністу лист із забороною виступати в цьому шоломі на Зимових Іграх. Українська сторона підготувала відповідний запит і наполягала на праві спортсмена змагатися саме в «шоломі пам’яті». Проте пресаташе МОК Марк Адамс заявив, що Гераскевич не може використовувати таке екіпірування під час стартів, однак може одягнути чорну пов’язку як альтернативний знак жалоби.
У своєму відеозверненні 12 лютого Владислав заявив, що не прагне ескалації конфлікту та хоче завершити публічний скандал, який, за його словами, відволікає увагу від самих змагань і спортсменів. Він запропонував зняти заборону на використання шолома, вибачитися за тиск, створений протягом останніх днів, а також як жест солідарності надати електрогенератори для українських спортивних об’єктів, що щодня страждають від обстрілів.
Після того як спортсмен не відмовився від наміру виступити у своєму шоломі, Міжнародна федерація бобслею та скелетону дискваліфікувала його за порушення правил щодо вираження позиції під час Ігор. Згодом Спортивний арбітражний суд відхилив позов українського атлета проти МОК. CAS визнав «розумними та пропорційними» запропоновані комітетом умови — можливість привернути увагу до теми в мікс-зоні, на пресконференціях, у соціальних мережах і під час тренувань.
У рішенні зазначено, що дискваліфікація ґрунтувалася на намірі спортсмена вийти на старт у шоломі з портретами загиблих. Як підтвердження цього наводилися його публічні заяви від 10 лютого. IBSF та МОК визнали шолом таким, що не відповідає Олімпійській хартії та керівним принципам щодо самовираження спортсменів.
Пізніше МОК звернувся до голови Дисциплінарної комісії з проханням переглянути рішення про анулювання акредитації. У результаті Гераскевичу дозволили залишитися на Іграх, але без права участі у змаганнях. Таким чином спортсмен зберіг статус члена делегації, однак був позбавлений можливості виступити на трасі.
Після дискваліфікації президент Володимир Зеленський нагородив Владислава Гераскевича орденом Свободи. Цей крок став символічною підтримкою позиції спортсмена та засвідчив, що в Україні його вчинок сприймають як прояв громадянської позиції й солідарності з пам’яттю загиблих.
Сам «шолом пам’яті» став предметом широкої суспільної дискусії. За словами Гераскевича, на ньому зображені спортсмени, які загинули за останні чотири роки, серед них — члени олімпійського руху та діти, що стали жертвами російських обстрілів. Для атлета це був жест вшанування пам’яті, тоді як для міжнародних спортивних інституцій — порушення принципу нейтральності.
Інцидент навколо Гераскевича знову актуалізував питання про межі аполітичності спорту в умовах війни. Дискусія торкнулася не лише правових норм Олімпійської хартії, а й моральної складової міжнародних змагань, які позиціонують себе як простір поза політикою. Водночас для країни, що перебуває у стані повномасштабної війни, будь-яке згадування про втрати стає частиною національної пам’яті та культурного контексту.
