Микола Костянтинович Зеров — український поет, перекладач, літературознавець, критик, професор Київського університету, представник літературної групи неокласиків, один із найвизначніших представників українського літературного ренесансу 1920-х років.

Дата народження: 26 квітня 1890
Місце народження: с. Зіньків, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті: 3 листопада 1937 (47 років)
Місце смерті: урочище Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Причина смерті: розстріл
Поховання: місце розстрілу, урочище Сандармох
Громадянство: Російська імперія → Українська Народна Республіка → СРСР
Національність: українець
Віросповідання: православ’я
Професія: поет, перекладач, літературознавець, критик, професор
Цитати: «Українське слово мусить іти в ногу з найвищими здобутками європейської літератури.»

Біографія Миколи Зерова

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в селі Зіньків на Полтавщині в багатодітній родині вчителя. Його дитинство пройшло у невеликому містечку, де він здобув початкову освіту. У 1903 році Микола вступив до Першої Полтавської гімназії, яку закінчив у 1908 році з відзнакою. Вже тоді у нього проявлялися інтереси до літератури, античної культури та мов.

У 1908 році Зеров вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, де займався вивченням класичної філології. В університеті він зустрів майбутніх членів літературного об’єднання “неокласиків” — Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмару та інших. Після закінчення навчання в 1914 році він розпочав викладацьку кар’єру в київських гімназіях.

У 1920-ті роки Микола Зеров став одним із центральних фігур українського літературного процесу. Він долучився до так званої “групи неокласиків” — літературного об’єднання, яке відстоювало європейські цінності, гуманістичні ідеали, класичні літературні традиції. Саме в цей період він публікує свої перші поетичні збірки, серед яких “Камена” (1924), а також численні переклади творів античних авторів, зокрема Горація, Вергілія, Овідія.

Зеров активно виступав у пресі зі статтями та рецензіями, пропагуючи високий художній смак і критикуючи примітивізм та кон’юнктурність тогочасної літератури. Його критичні виступи та яскрава індивідуальність як літератора часто викликали незадоволення радянської влади. У 1930 році він був звільнений з Київського університету, після чого працював у Харкові, а пізніше в Маріуполі.

У 1934 році його заарештували за звинуваченням у “контрреволюційній діяльності”. Після нетривалого ув’язнення, у 1935 році Зерова відправили на заслання до Соловків. У 1937 році, під час чергової хвилі сталінських репресій, його було розстріляно в урочищі Сандармох на Карелії.

Цікаві факти про Миколу Зерова

• Багатодітна родина: Микола був п’ятою дитиною в родині з дев’яти дітей. Його молодший брат, Дмитро Зеров, став відомим ботаніком і академіком АН УРСР.
• Неокласик за духом і змістом: Микола Зеров вважав себе неокласиком не лише в літературі, але й у житті. Він прагнув до гармонії і рівноваги в усьому, що робив.
• Любитель подорожей: Зеров був великим прихильником подорожей і культурних мандрівок. Він часто подорожував Україною, збираючи матеріали для своїх критичних статей та поетичних творів.
• Переклади античних авторів: Микола Зеров був одним з перших перекладачів на українську мову творів античних авторів. Його переклади з латини і грецької стали класичними зразками українського перекладацького мистецтва.
• Творчість у засланні: Навіть перебуваючи у засланні, Зеров продовжував писати. Його творчість цього періоду була пройнята сумом і тугою за втраченими можливостями, але водночас і глибокою вірою у майбутнє.
• Жертва сталінських репресій: Микола Зеров став однією з багатьох жертв сталінських репресій. Його стратили у 1937 році разом з іншими діячами української культури — Миколою Кулішем, Лесем Курбасом та іншими.

Вшанування пам’яті Миколи Зерова

Микола Зеров — символ українського літературного ренесансу 1920-х років. Його творчість і діяльність залишили вагомий слід в історії української культури та літератури. Зерову присвячено численні дослідження, монографії та статті. В Україні існують вулиці, названі на його честь, зокрема у Києві, Харкові, Львові, Полтаві та інших містах.

У 1990 році, до 100-річчя від дня народження поета, було видано двотомник його вибраних творів, що сприяло відновленню інтересу до його постаті. У 2000 році на честь Миколи Зерова було встановлено меморіальну дошку на фасаді будинку у Києві, де він мешкав. Щороку у день його народження проводяться літературні вечори та наукові конференції, присвячені його пам’яті.

Також у 2016 році у Києві відбулася виставка, присвячена Миколі Зерову, де були представлені архівні документи, фотографії, рукописи та листування поета. На його честь у 2020 році була випущена поштова марка “Микола Зеров. 130 років з дня народження”.

Микола Зеров — одна з найбільш значущих постатей українського літературного ренесансу, який своїм життям і творчістю продемонстрував непохитну відданість високим художнім принципам і національній ідеї. Його літературна спадщина продовжує жити, надихаючи нові покоління науковців, письменників і читачів, а його ім’я стало символом незламності духу і боротьби за свободу слова в Україні. Дізнатися більше про життя та творчість Миколи Зерова можна на сайті ukrainian-nation.org.ua.