Американська кіноакадемія оголосила шортліст 98-ї премії «Оскар» у 12 категоріях і серед відібраних робіт опинилися два українські фільми. Це важливий сигнал не лише для індустрії, а й для ширшої публіки: українські історії про повномасштабну війну, втрати й опір дедалі частіше звучать у світовому культурному просторі не як «контекст новин», а як повноцінне мистецьке висловлювання. Потрапляння до короткого списку ще не означає номінацію, але саме шортліст є ключовим фільтром, після якого для багатьох стрічок починається найінтенсивніший етап уваги, дискусій і переглядів у професійних колах Академії.
У категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм» у шортліст увійшла стрічка «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова. Для українського глядача ім’я Чернова давно асоціюється з документуванням війни як прямого свідчення, де камера стає не лише інструментом фіксації, а й способом донести правду, яку неможливо передати сухими зведеннями. Сам факт присутності української роботи в короткому списку документальної повнометражної категорії важливий ще й тому, що документалістика сьогодні є одним із головних жанрів, через які світ намагається осмислити російську агресію, її наслідки та ціну, яку платить українське суспільство. Водночас Україна подавала «2000 метрів до Андріївки» і на розгляд у категорію «Найкращий міжнародний повнометражний фільм», але до шортліста цієї номінації стрічка не потрапила. Така ситуація типова для премії: різні гілки голосування, різні набори конкурентів і різні критерії, тож «непрохід» в одній категорії не зменшує шансів в іншій.
Другий український проєкт у шортлісті — анімація «Я померла в Ірпені» Анастасії Фалілеєвої, яка увійшла до категорії «Найкращий анімаційний короткометражний фільм». Для України це особливо відчутна присутність, адже анімаційний формат дозволяє говорити про травму та пам’ять іншою мовою — символічною, інтимною, часом болісно відвертою без прямого натуралізму. Поява української короткої анімації у шортлісті «Оскара» вказує на те, що міжнародна аудиторія готова сприймати український досвід не тільки через репортажну оптику, а й через художнє переосмислення, де важить не лише факт, а й переживання, тональність, особистий голос автора.
Окремий акцент цього року — присутність у шортлісті ще одного фільму, напряму пов’язаного з війною в Україні. У категорію «Найкращий ігровий короткометражний фільм» увійшла стрічка «Камінь, папір, ножиці» про повномасштабне вторгнення. У ній зіграв Олександр Рудинський та інші українські актори. Це важливий нюанс: коли українські актори й тема України стають частиною конкурентного поля «Оскара», війна перестає бути лише заголовком у міжнародній стрічці новин і стає матеріалом для кіномови — з драматургією, образом, характером, внутрішнім конфліктом і моральним вибором. Для глядача за межами України художній короткий метр нерідко є «першим входом» у тему, тому такі роботи мають особливу силу впливу.
Шортліст документальної повнометражної категорії, де представлено «2000 метрів до Андріївки», цього разу насичений роботами, що торкаються політичних і суспільних криз, конфліктів, авторитаризму й пропаганди. На цьому тлі українська стрічка опиняється в конкурентному середовищі, де увага Академії часто зосереджується на історіях, здатних пояснити світові природу насильства та механізми, які його запускають. Подібна логіка діє і в анімаційній короткометражній категорії: там поруч із «Я померла в Ірпені» зібрані роботи різних країн, які змагаються не бюджетом, а точністю художнього жесту, сміливістю ідеї та емоційною правдою.
Оголошення шортліста — це також початок нового етапу для команд фільмів. Далі ключову роль відіграють професійні покази, рекомендації, інформаційна присутність, розмови у профільних медіа та дискусії, які формують «порядок денний» сезону нагород. Важливо і те, що для України кожна така поява в міжнародних списках — це не лише про престиж. Це про видимість, про право на власний наратив і про культурну суб’єктність під час війни. Коли українські автори та герої виходять у глобальний простір через кіно, це працює як культурна дипломатія, яка не замінює політичних рішень, але посилює емпатію, розуміння й довіру.
Шортліст — ще не перелік номінантів. Голосування за номінації розпочнеться 12 січня 2026 року і триватиме чотири дні. Номінантів оголосять 22 січня 2026 року, а переможців назвуть під час церемонії нагородження 15 березня 2026 року. Для українських фільмів це означає кілька тижнів напруги й надії, коли кожен перегляд і кожна розмова можуть мати значення. Але незалежно від фінального результату, сама присутність України в оскарівському шортлісті фіксує важливу реальність: українська культура продовжує говорити на весь світ — чесно, професійно й переконливо, навіть тоді, коли її реальність щодня випробовують сирени, втрати та фронтові зведення.
