У Києві продовжують посилювати автономність дорожньої інфраструктури на випадок перебоїв з електропостачанням. Уже 544 світлофорні об’єкти, або понад 73% від їх загальної кількості в столиці, обладнані системами резервного живлення та здатні продовжувати роботу навіть після зникнення напруги в міській мережі.

Як повідомили в Київській міській державній адміністрації, для цього на світлофорних об’єктах встановлюють спеціальні шафи резервного живлення з акумуляторами. Роботи проводять поетапно: спочатку автономність отримали найбільш критичні транспортні вузли столиці, а тепер модернізація поступово охоплює менш завантажені перехрестя та регульовані пішохідні переходи.

Для міста, яке вже неодноразово стикалося з масштабними аварійними та стабілізаційними відключеннями електроенергії, така система має безпосереднє значення для безпеки руху. Непрацюючий світлофор на великому перехресті під час блекауту може за лічені хвилини створити затор, ускладнити рух громадського транспорту та суттєво підвищити ризик аварій.

До 24 годин роботи навіть після зникнення електрики

Для резервного живлення світлофорів у Києві використовують літій-залізо-фосфатні акумулятори LiFePO4. За умови повного заряду вони можуть забезпечувати до 24 годин автономної роботи одного світлофорного об’єкта.

Ця технологія має кілька важливих переваг для міської інфраструктури. Акумулятори здатні швидко відновлювати заряд після повернення централізованого електропостачання та розраховані на регулярне повторення циклів заряджання й розряджання. Саме це важливо в умовах, коли електроенергія може зникати та відновлюватися кілька разів протягом короткого періоду.

Фактично світлофор після відключення електромережі не повинен одразу згасати. Резервна система автоматично підтримує його роботу, завдяки чому дорожній рух продовжує регулюватися у звичайному режимі.

Добовий запас автономності особливо важливий для складних перехресть, де ручне регулювання руху потребувало б залучення додаткових працівників поліції та створювало б значно більші ризики для водіїв і пішоходів.

Спочатку захистили головні магістралі Києва

Модернізацію світлофорної мережі столиці проводять у кілька етапів. Під час першого етапу резервне живлення встановлювали насамперед там, де зупинка світлофорів могла створити найбільші проблеми для міста.

Йдеться про ключові автомобільні магістралі, великі транспортні розв’язки та ділянки поблизу закладів освіти. Такий підхід дозволив спочатку забезпечити автономність об’єктів із найбільшим транспортним і соціальним значенням.

Другий етап охопив складні перехрестя з інтенсивним автомобільним рухом. Саме на таких ділянках одночасно перетинаються кілька потоків транспорту, працюють пішохідні переходи, курсують автобуси, тролейбуси та інший громадський транспорт. У разі відключення світлофорів організація руху там стає особливо складною.

Таким чином, місто поступово переходило від захисту найбільш критичних об’єктів до створення ширшої мережі автономних світлофорів.

Тепер резервне живлення встановлюють і на звичайних перехрестях

Наразі КП «Центр організації дорожнього руху» реалізує вже третій етап програми. На цьому етапі системи резервного живлення встановлюють на регульованих пішохідних переходах та перехрестях із помірним транспортним потоком.

Це означає, що модернізація поступово виходить за межі лише найбільших міських магістралей. Якщо на початку пріоритетом були об’єкти, від яких залежала робота основної транспортної мережі, то тепер автономність отримують світлофори, якими щодня користуються мешканці житлових районів.

Протягом наступного місяця підприємство планує встановити ще 24 шафи резервного живлення. Після цього частка автономних світлофорних об’єктів у столиці має зрости ще більше.

За нинішніх 544 об’єктів Київ уже наблизився до ситуації, коли резервним живленням охоплено три чверті всієї світлофорної мережі. Наступним логічним етапом стає поступове наближення до максимально можливого покриття.

Світлофори стали частиною енергетичної стійкості міста

Після досвіду масових відключень електроенергії питання автономності міської інфраструктури перестало стосуватися лише лікарень, котелень або систем водопостачання. Виявилося, що навіть відносно невеликі об’єкти можуть суттєво впливати на функціонування мегаполіса.

Світлофорна мережа є одним із таких прикладів. Коли електроенергія одночасно зникає у великому районі, нерегульовані перехрестя швидко стають проблемними точками. Особливо небезпечна ситуація виникає в години пік, у темну пору доби або на дорогах із кількома смугами руху.

Автономні світлофори дозволяють уникнути ефекту, коли енергетична аварія автоматично перетворюється ще й на транспортну. Це не усуває всіх наслідків блекауту, але дозволяє зберігати базовий порядок на дорогах і знижує навантаження на міські служби.

Важливим фактором є й те, що системи не потребують постійного ручного запуску. Після відновлення електропостачання акумулятори знову заряджаються, готуючись до наступного можливого відключення.

Понад 73% — але модернізація ще не завершена

Показник у понад 73% означає, що більшість київських світлофорів уже можуть пережити тривале знеструмлення без припинення роботи. Водночас близько чверті об’єктів поки що залишаються залежними від централізованого живлення.

Третій етап модернізації має поступово скорочувати цю частку. Встановлення наступних 24 резервних шаф стане лише черговим кроком програми, яка фактично перетворює звичайну систему регулювання дорожнього руху на один із компонентів критичної інфраструктури столиці.

Для Києва це ще один урок кількох років життя в умовах постійної загрози енергетичній системі: місто має залишатися керованим навіть тоді, коли зникає електрика. І 544 автономні світлофори вже є частиною цієї нової реальності.