На Поштовій площі в Києві до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України традиційно змінили образ однієї з найвідоміших міських скульптур — «Малюки, що пускають кораблики», або «Малюки, засновники Києва». Бронзових Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь одягнули у святкові українські костюми та вишиті сорочки.

Про оновлення композиції 23 серпня повідомив у Facebook її автор, скульптор Володимир Журавель. Він зазначив, що переодягання маленьких засновників столиці до державних свят уже стало традицією, а нинішній образ присвячений передусім людям, які захищають Україну та допомагають їй.

Особливою деталлю цього року стали шеврони на одязі Щека — вони належать підрозділам, у яких служать брати автора скульптури. Таким чином звичайна міська традиція отримала дуже особистий воєнний контекст.

Вишиванки для засновників Києва пошили вручну

Святковий одяг для бронзових малюків створювали не в майстерні костюмерів і не на замовлення міської влади. За словами Володимира Журавля, костюми та вишиті сорочки пошила його дружина Катерина Журавель разом зі своїми сестрами.

Ця деталь давно стала частиною історії самої композиції. Скульптури на Поштовій площі регулярно отримують нові образи до важливих державних дат та подій, завдяки чому пам’ятник фактично продовжує змінюватися вже після встановлення.

Цього разу українська символіка особливо помітна. Маленькі Кий, Щек, Хорив і Либідь постають не як віддалені легендарні постаті з підручника, а як сучасні діти української столиці — у вишиванках, із військовими шевронами та символами держави.

Сам Володимир Журавель подякував усім, хто захищає Україну, допомагає державі та наближає перемогу. Тому святкове переодягання цього року читається не лише як декоративна акція до 23–24 серпня, а як жест підтримки військових і всіх, хто працює для країни під час війни.

Щек отримав шеврони підрозділів, де служать брати скульптора

Найбільш символічним елементом нового образу стали військові шеврони на фігурі Щека. Вони пов’язані безпосередньо з родиною автора — у відповідних підрозділах проходять службу брати Володимира Журавля.

Ця маленька деталь суттєво змінює сприйняття композиції. Пам’ятник засновникам Києва поєднує легендарну історію столиці із сучасністю, в якій українці знову змушені захищати власне місто, державу та право на незалежність.

Від легендарних братів-засновників до сучасних військовослужбовців виникає символічна лінія — Київ створювали, розвивали і сьогодні продовжують захищати конкретні люди.

Саме через такі невеликі зміни міська скульптура перестає бути статичним об’єктом. Вона реагує на події, отримує нові смисли й поступово стає своєрідним календарем життя столиці.

Хто такі «Малюки, що пускають кораблики»

Пам’ятник розташований на Поштовій площі та був відкритий 6 травня 2017 року. Автором композиції є український художник-скульптор Володимир Журавель.

Основу пам’ятника складають три бронзові хлопчики — Кий, Щек і Хорив. Вони граються маленькими корабликами на стилізованій карті Києва. За кілька метрів від них на бронзовій лавці сидить маленька Либідь.

Таким чином автор переосмислив одну з найвідоміших легенд про заснування столиці України. Замість урочистих дорослих правителів перед глядачем з’являються діти, які просто граються біля Дніпра і ще не знають, що колись їхні імена стануть частиною історії великого міста.

Сам пам’ятник відомий також як «Малюки, засновники Києва» і за кілька років став одним із найбільш впізнаваних артоб’єктів Поштової площі.

У композиції закладено одразу три рівні сенсу

За задумом Журавля, пам’ятник можна сприймати на трьох різних рівнях.

Перший і найпростіший — звичайні діти, які граються біля води й запускають кораблики. Саме тому композиція легко сприймається навіть без знання історичного контексту.

Другий рівень — історичний. Діти є образами Кия, Щека, Хорива та Либіді, яких літописна традиція називає легендарними засновниками Києва.

Третій рівень автор називав образом «космічних дітей» — символом майбутнього, безкінечного розвитку і того, що будь-яке велике місто колись починалося з мрії.

Саме така багатошаровість дала пам’ятнику можливість легко пристосовуватися до сучасності. Одяг, символіка та різні тематичні образи не руйнують початковий задум, а додають йому нове прочитання.

Маленька традиція, яка вже стала частиною Києва

Переодягання скульптур давно привертає увагу киян і гостей столиці. Кожен новий образ перетворює знайомий пам’ятник на невелику міську подію та створює ще одну причину прийти на Поштову площу.

У День Прапора та напередодні Дня Незалежності ця традиція має особливий сенс. Маленькі засновники міста у вишитих сорочках нагадують, що українська історія не існує окремо від сучасності.

Кий, Щек, Хорив і Либідь цього разу символічно стали дітьми країни, яка вже багато років виборює право залишатися незалежною. А військові шеврони на одній зі скульптур зробили цей образ ще більш особистим — у ньому є не лише державна символіка, а й історія конкретної родини, представники якої сьогодні служать у війську.

Так звичайне святкове переодягання бронзових фігур перетворилося на маленький, але дуже київський жест — поєднання історії, мистецтва, родинної пам’яті та вдячності тим, хто сьогодні захищає Україну.