Громадська спілка «Українська видавнича асоціація» звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати окреме засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене стану та відновленню книговидавничої галузі. Видавці заявляють, що після серії російських атак український книжковий ринок опинився у ситуації, коли масштаби втрат уже значно перевищують можливості чинних державних програм підтримки.

Про звернення повідомив представник асоціації Артем Біденко. За даними УВА, організація об’єднує 97 видавництв, друкарень і книгарень, які забезпечують приблизно 80% українського книжкового ринку. Його сукупний річний оборот асоціація оцінює у 7–8 мільярдів гривень.

Лише за літо 2026 року внаслідок російських атак було знищено близько 13 мільйонів книжок, а прямі збитки видавничої галузі оцінюють щонайменше у 1,19 мільярда гривень. Для розуміння масштабу: за весь 2025 рік в Україні надрукували 33,21 мільйона книжок і брошур.

Один удар знищив мільйони книжок і сотні тисяч підручників

Однією з найбільших втрат стала атака на склад у Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» та мережі «КнигоЛенд». За даними асоціації, там було знищено приблизно 8 мільйонів книжок, серед яких 620 тисяч підручників. Лише збитки від цього удару видавці оцінюють приблизно у мільярд гривень.

Однак харківський склад — далеко не єдина постраждала ланка. Протягом року російські удари зачепили друкарню «Конві», книжковий ринок «Почайна» у Києві, книгарню «Альпака», магазин мережі «Книгарня Є» на Подолі, логістичну інфраструктуру «Ранку» в столиці, а також видавництва «Наш Формат», «Лабораторія» та BookChef.

Для книжкового ринку кожна така атака має подвійний ефект. Знищується не лише приміщення або обладнання, а й уже надрукований товар, у який вкладені витрати на авторські права, редактуру, переклад, дизайн, друк, папір і логістику. Втрата готового накладу означає, що видавець фактично повинен вдруге профінансувати весь виробничий цикл, не отримавши доходу від першого.

У видавничій галузі досі пам’ятають трагедію «Фактор-Друк»

У зверненні асоціація нагадує і про удар 23 травня 2024 року по харківській друкарні «Фактор-Друк». Тоді загинули семеро працівників підприємства. За оцінками УВА, на цій друкарні до атаки виробляли близько третини всіх книжок країни.

Також було знищено виробничі потужності «Побутелектротехніки», яку представники галузі називали однією з найбільших українських друкарень.

Сукупний ефект таких втрат уже відображається на ринку. За галузевими прогнозами, у 2026 році загальний наклад книжок може скоротитися приблизно на 15%, а продажі у примірниках — одразу на 25%.

І проблема полягає не лише у виробництві. За даними Українського інституту книги, які наводить асоціація, станом на серпень 2026 року загальна площа всіх стаціонарних книгарень України становить трохи більше площі шести футбольних полів.

Держава компенсує нерухомість, але не згорілі книжки

Одним із головних недоліків нинішньої системи видавці називають відсутність ефективного механізму компенсації за вже знищені наклади.

З 1 січня 2026 року в Україні працює програма часткової компенсації воєнних ризиків. Однак, за твердженням УВА, вона поширюється лише на майно, знищене після приєднання підприємства до програми та на визначених територіях підвищеного ризику.

Крім того, механізм покриває нерухомість, але не товари в обороті та готову продукцію — тобто самі книжки. Для видавничого бізнесу це критична прогалина, адже мільйони примірників можуть становити одну з найбільш цінних частин активів підприємства.

УВА пропонує через рішення РНБО зобов’язати уряд створити окремий механізм компенсації для видавництв, друкарень і книгарень, а також передбачити фінансування повторного друку знищених накладів. Передусім йдеться про підручники, без яких наслідки атак переходять уже з культурної сфери в освітню.

Видавці хочуть дешевих кредитів і повернення державних закупівель

Серед пропозицій асоціації — поширити державні програми пільгового кредитування на відновлення друкарських потужностей і повторне виготовлення накладів. Окремо видавці вимагають відновити прямі державні закупівлі книжок для бібліотек, які, за даними УВА, фактично припинилися ще у 2022 році.

На 2026 рік на видання книжок передбачено лише 26 мільйонів гривень. За ці кошти Український інститут книги має профінансувати до 75 видань.

В асоціації звертають увагу, що бібліотечні фонди оновлюються надзвичайно повільно: щороку це роблять лише приблизно 21% громад. Водночас частка російськомовних книжок у бібліотеках досі перевищує 40%, що робить оновлення фондів не лише економічним, а й культурним питанням.

Компенсація оренди книгарням досі не запрацювала

Ще одна вимога видавців стосується механізму компенсації оренди книгарням. Його запуск планувався з 1 липня 2026 року, однак, як стверджує асоціація, програма досі фактично не працює.

Також УВА пропонує ухвалити проєкт «Культурний простір», спрямований на підтримку креативних індустрій, забезпечити передбачене законом звільнення галузі від ПДВ та створити постійну міжвідомчу робочу групу.

До неї пропонують включити Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Держкомтелерадіо, Український інститут книги та представників самої видавничої асоціації. Для реалізації рішень видавці також просять визначити єдиний координаційний центр у Секретаріаті Кабміну та встановити конкретні строки виконання.

«Друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються»

УВА визнає, що на тлі війни питання книжкової галузі може здаватися менш терміновим за ситуацію на фронті. Проте саме це, на думку видавців, і створює небезпеку накопичення проблем.

«Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони збирають не за кожним приводом і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може почекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються», — зазначили в асоціації.

УВА стверджує, що більшість необхідних проєктів документів уже розроблено та передано уряду, а представники галузі готові надати президентові повний пакет пропозицій.

Для України питання відновлення книговидання вже виходить далеко за межі бізнесу. Коли російські удари знищують друкарні, склади, підручники, книгарні та мільйони примірників українських книжок, удар припадає водночас по культурі, освіті та здатності країни формувати власний інформаційний простір. Саме тому видавці тепер намагаються домогтися того, щоб держава почала розглядати книжкову інфраструктуру як частину національної стійкості.