У Києві готуються оголосити тендер на розроблення науково-проєктної документації для реставрації одного з найвідоміших і водночас найбільш проблемних мостів столиці — мосту Патона через Дніпро. Споруда вже багато років перебуває у незадовільному технічному стані, а фахівці неодноразово попереджали про масштабну корозію металевих конструкцій та необхідність термінового втручання.

Як повідомили у КМДА, майбутня документація має визначити конкретні рішення для відновлення конструкцій мосту та його подальшої безпечної експлуатації. Перед цим спеціалісти проведуть комплекс інженерних вишукувань, досліджень і детальну оцінку фактичного стану споруди.

Підготовка проєкту ще не означає початку реставрації, однак саме без цього етапу неможливо визначити масштаб робіт, їхню технологію, вартість і строки.

Перед ремонтом міст знову детально обстежать

Міст Патона має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Це суттєво ускладнює процес реконструкції, оскільки будь-які проєктні рішення повинні одночасно забезпечити безпеку споруди та відповідати вимогам законодавства про охорону культурної спадщини.

Тому до розроблення безпосередніх рішень мають провести комплексне дослідження мосту. Фахівці повинні перевірити металеві конструкції, балки, опори, дорожню частину та інші елементи, визначити рівень зношення і встановити, які частини споруди можна відновити, а які потребуватимуть заміни або серйозного підсилення.

Тендер на розроблення документації планують провести через систему Prozorro, а замовником виступить КП «Київавтошляхміст», на балансі якого перебуває споруда.

До фактичного початку реставрації підприємство має продовжувати моніторинг стану мосту та виконувати необхідні поточні експлуатаційні роботи. Тобто найближчим часом міст продовжить працювати у нинішньому режимі, але із чинними обмеженнями для важкого транспорту.

Аварійним міст Патона визнали ще у 2017 році

Проблеми мосту Патона не є новими. Офіційно аварійним його визнали ще у 2017 році. Уже наступного року споруду віднесли до п’ятого експлуатаційного стану — непрацездатного, а залишковий ресурс мосту тоді оцінювали як практично нульовий.

Відтоді питання масштабної реконструкції регулярно з’являлося у публічному просторі, однак повноцінні реставраційні роботи так і не розпочалися. При цьому міст продовжує залишатися важливою транспортною артерією, яка сполучає правий і лівий береги Києва.

Через нього щодня проходить значний транспортний потік, тому закриття споруди без підготовленої альтернативної схеми руху могло б суттєво вплинути на всю транспортну систему столиці.

Саме ця обставина роками робила питання мосту особливо складним: його технічний стан потребує серйозного втручання, але одночасно міст залишається критично важливим для міського руху.

Обстеження 2025 року показало подальше погіршення

Чергове технічне обстеження мосту провели у 2025 році. Його результати підтвердили, що процес руйнування конструкцій продовжується.

Серед основних проблем спеціалісти називали критичну корозію металевих елементів, пошкодження поперечних балок та інших несучих конструкцій. Саме корозійні процеси становлять одну з головних небезпек для старих металевих мостів, оскільки поступово зменшують фактичну товщину елементів і, відповідно, їхню здатність витримувати навантаження.

Ще у 2024 році представники Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона наголошували, що споруда потребує термінового ремонту. Директор установи Ігор Крівцун також звертав увагу на масштабне ураження конструкцій корозією.

З огляду на це підготовка нової науково-проєктної документації має дати відповідь на головне питання: чи можна повноцінно відновити існуючу конструкцію та яким саме способом це необхідно робити.

Міст поки дозволили експлуатувати, але з жорсткими обмеженнями

Попри складний стан споруди, у березні 2026 року після технічної наради в КМДА заявили, що міст Патона поки що можна використовувати за умови дотримання встановлених обмежень.

Зокрема, через міст заборонено рух транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн. Максимальна дозволена маса одного транспортного засобу становить 17 тонн.

Такі обмеження мають знизити навантаження на конструкції та дозволити продовжити експлуатацію до моменту, коли буде розроблено проєкт і стане можливим початок масштабних робіт.

Водночас вони лише зменшують ризики, а не вирішують основну проблему. Корозія та фізичне старіння металу продовжуються незалежно від обмеження руху, тому без системної реставрації стан мосту не може покращитися сам по собі.

Реставрація може стати одним із найскладніших інфраструктурних проєктів Києва

Міст Патона має особливе значення не лише як транспортна споруда. Відкритий у 1953 році, він став одним із символів Києва та відомим інженерним об’єктом завдяки широкому застосуванню електрозварювання під час будівництва.

Саме статус пам’ятки означає, що проєктувальники не зможуть просто демонтувати старі конструкції та замінити їх типовими сучасними рішеннями. Необхідно буде зберегти історичні та архітектурні особливості мосту, одночасно привівши його до сучасних вимог безпеки.

Це може зробити майбутню реставрацію одним із технічно найскладніших і найдорожчих інфраструктурних проєктів столиці. До того ж міст розташований на важливому транспортному напрямку, тому окремим викликом стане організація руху на період робіт.

Після років попереджень Київ переходить до проєктування

Підготовка тендера означає, що історія з мостом Патона переходить від багаторічних обстежень і попереджень до етапу, на якому мають бути сформульовані конкретні технічні рішення.

Проте між розробленням документації та реальною реставрацією залишається ще значна дистанція. Після створення проєкту потрібно буде пройти погодження, визначити фінансування, провести тендери на виконання робіт і сформувати схему організації руху.

Міст Патона вже майже десятиліття офіційно має критичний технічний статус, але продовжує щодня приймати транспорт. Тепер Київ має визначити не лише як врятувати історичну споруду, а й скільки ще часу вона здатна безпечно чекати на повноцінну реставрацію.