Українські комікси вперше стануть окремою частиною програми Гельсінського фестивалю коміксів, який цього року відбудеться 18–20 вересня. На 41-му фестивалі проведуть спеціальну панель про українські мальописи воєнного часу, а також представлять виставку робіт українських і фінських художників, присвячену підтримці України.

Про українську програму повідомляють організатори фестивалю. До події долучаться художники Іван Кипібіда, Софія Сулій та Юлія Вус, які розкажуть про створення графічних історій у країні, що переживає повномасштабну війну. До програми також запросили Софію Томіленко та Тона Мельника.

Організатори наголошують, що в Україні сьогодні активно формується власна культура коміксів, а цьогорічне представлення стане першою появою українських мальописів на Гельсінському фестивалі коміксів. Для українських авторів це можливість показати європейській аудиторії не лише окремі роботи, а й сам процес народження нової візуальної культури під час війни.

Українська війна переходить із новинних стрічок у графічні романи

Комікси давно перестали бути винятково розважальним жанром про супергероїв. У сучасній європейській культурі графічні романи часто працюють із травмою, історичною пам’яттю, війнами, політичними конфліктами та особистими свідченнями.

Саме таким шляхом сьогодні розвивається й український мальопис. Повномасштабне російське вторгнення стало темою, яку художники осмислюють через поєднання документальності, історичного контексту та авторської візуальної мови.

У Гельсінкі українські митці розповідатимуть про те, як створювати історії у країні, де події змінюються швидше, ніж встигають виходити книжки, а знайомі місця, люди та досвід можуть буквально за кілька місяців стати частиною історії.

Водночас українська програма має показати іноземній аудиторії, що війна Росії проти України не почалася у 2022 році й не існує поза ширшим історичним контекстом.

«Коротка історія довгої війни» стала одним із головних українських мальописів

Серед робіт, які представлятимуть у Фінляндії, буде графічний роман «Коротка історія довгої війни», виданий у 2025 році. Його ілюстрували Іван Кипібіда та Юлія Вус.

Мальопис розповідає про російсько-українське протистояння не лише через події останніх років. Автори проводять історичну лінію від Середньовіччя до сучасної України, пояснюючи політичне коріння конфлікту, повторювані імперські практики Росії та паралелі між різними історичними періодами.

Головна теза книжки закладена вже в її назві: нинішня війна є частиною значно довшої історії боротьби України за право на власну державність, культуру та політичну суб’єктність.

Проєкт уже отримав значний міжнародний резонанс. «Коротка історія довгої війни» вийшла 11 мовами, а французький переклад за короткий час розійшовся тисячами примірників. Про міжнародне видання мальопису раніше розповідало Суспільне Культура.

Таким чином, комікс уже став одним із прикладів того, як складні історичні й політичні теми можна пояснювати широкій міжнародній аудиторії мовою візуального сторітелінгу.

Українські та фінські художники створили спільну виставку

Окремою частиною фестивалю стане виставка, створена спільно українськими та фінськими авторами коміксів. У її підготовці беруть участь українське «Видавництво», фінська асоціація сучасного коміксу Kutikuti та команда Helsinki Comics Festival.

Проєкт задуманий як культурна співпраця, в якій українські художники отримують можливість говорити про війну не лише через пояснення чи інтерв’ю, а через власні роботи.

Комікси, створені в межах співпраці, планують також опублікувати у фінському журналі Kuti наприкінці року. Це означає, що українська програма не обмежиться трьома фестивальними днями — роботи залишаться доступними для нової міжнародної аудиторії й після завершення події.

Для українського коміксу це важливий крок від локального культурного явища до повноцінної присутності у європейському професійному середовищі.

Війна створює нову українську візуальну мову

Після 2022 року в Україні різко зросла кількість візуальних проєктів, які документують війну. Це плакати, ілюстрації, документальні замальовки, графічні щоденники та повноцінні книжкові видання.

Комікс виявився особливо зручним форматом для такого досвіду. Він дозволяє одночасно працювати з особистою історією, документальними фактами, гумором, травмою та політичним контекстом.

На відміну від фотографії, мальопис не обмежується одним зафіксованим моментом. Художник може реконструювати події, пояснювати часові зв’язки, створювати метафори й об’єднувати десятки років історії на кількох сторінках.

Саме тому українські комікси поступово стають не лише мистецтвом, а й способом пояснення країни світові. Для західної аудиторії, яка щодня бачить новини про Україну, такий формат дозволяє перейти від коротких повідомлень до більш глибокого розуміння причин і наслідків війни.

Тема фестивалю — «Разом»

Цьогорічний Helsinki Comics Festival проходитиме під символічною темою «Разом». Основними локаціями стануть культурний центр Stoa та бібліотека Itäkeskus.

У програмі заплановані інтерв’ю з відомими художниками, дискусії, лекції, майстер-класи, читацькі групи, конкурси та традиційний ярмарок, на якому автори й видавці представлятимуть свої роботи.

Фестиваль організовує Фінське товариство коміксів, а відвідування заходів є безкоштовним.

У цьому контексті українська програма особливо точно відповідає загальній темі фестивалю. Спільна виставка українських і фінських художників демонструє, що підтримка України може існувати не лише у формі політичних заяв чи гуманітарної допомоги, але й через культурне партнерство.

Український комікс виходить на міжнародну сцену

Ще кілька років тому українські мальописи залишалися відносно невеликою частиною книжкового ринку. Сьогодні окремі роботи виходять багатьма мовами, потрапляють до міжнародних видавництв і стають частиною програм великих європейських фестивалів.

Гельсінкі стане ще одним кроком у цьому процесі. Українські автори приїдуть не просто показати малюнки про війну, а представити нову культурну сцену, яка формується буквально під час історичних подій.

І якщо раніше світ дізнавався про Україну переважно з теленовин, фотографій та документального кіно, то тепер до цієї розмови дедалі активніше долучається графічний роман. У вересні в Гельсінкі історію України розповідатимуть у кадрах, репліках і мальованих образах — мовою, яка не потребує довгих політичних пояснень, щоб показати, чому ця війна справді є довгою.