На конкурс до 32-ї Української антарктичної експедиції надійшло 87 заявок, причому 38 кандидатів — жінки. Їхня частка становить 44%, і це найвищий показник за весь час відкритого набору до українських річних експедицій на станцію «Академік Вернадський».

Про результати прийому документів повідомив Національний антарктичний науковий центр. Загальна кількість охочих провести приблизно рік в Антарктиці цього разу дещо зменшилася порівняно з попереднім конкурсом, однак залишається приблизно на рівні наборів 2023–2024 років.

Найпомітнішою тенденцією нового конкурсу стала саме рекордна кількість жінок серед кандидатів. Ще кілька років тому участь українок у тривалих антарктичних експедиціях залишалася значно меншою, однак поступово ситуація змінюється. А 2026 рік уже став історичним для української антарктичної програми: вперше річну експедицію очолила жінка.

Біологи, айтішники та лікарі — найбажаніші професії серед кандидатів

Як і під час попередніх конкурсів, найбільша конкуренція очікується за кількома найбільш популярними напрямами. Найбільше заявок отримали від кандидатів, які хочуть працювати біологами, системними адміністраторами та лікарями.

Натомість значно менше охочих претендують на спеціальності, без яких функціонування антарктичної станції фактично неможливе. Найменше заявок надійшло на посади дизеліста-електрика, дослідника геокосмосу, системного механіка та геофізика.

Цей дисбаланс добре демонструє особливість відбору до Української антарктичної експедиції. Потрапити на «Академік Вернадський» можна не лише як науковець. Станція є автономним комплексом, який повинен безперервно працювати протягом року, тому поруч із біологами, метеорологами та геофізиками потрібні люди, здатні підтримувати електропостачання, техніку, зв’язок, медичне забезпечення та побут полярників.

Саме тому конкурс — це не просто відбір учених для дослідницької місії, а формування команди, яка має прожити разом близько року в одному з найбільш ізольованих місць планети.

Хто зазвичай входить до української експедиції

Річна Українська антарктична експедиція зазвичай складається приблизно з 7–9 науковців та п’яти фахівців команди життєзабезпечення.

Науковці працюють переважно за трьома основними напрямами: біологія, геофізика та метеорологія. Українські дослідники протягом року проводять спостереження та збирають дані, частина яких входить до довгострокових міжнародних наукових програм.

Однак не менш важливою є робота технічної команди. До неї традиційно входять лікар, системний адміністратор, кухар, системний механік і дизеліст. В умовах Антарктики навіть відносно проста технічна несправність може перетворитися на серйозну проблему, адже швидко викликати спеціаліста або доставити необхідне обладнання зі звичайного сервісного центру неможливо.

Кожен учасник експедиції фактично відповідає не лише за свою професійну ділянку, а й за стабільність життя всієї команди. Саме тому претендентів оцінюють не тільки за дипломами, досвідом та професійними навичками.

Рік на острові Галіндез — це випробування не лише професіоналізму

Конкурс до експедиції вже вісім років поспіль є відкритим для всіх охочих незалежно від статі чи віку. Однак відкритість набору не означає простого відбору.

Кандидати повинні відповідати високим професійним вимогам, мати відповідний досвід та бути готовими до тривалого перебування в ізоляції. Станція «Академік Вернадський» розташована на острові Галіндез біля Антарктичного півострова, а зимівники проводять там приблизно рік.

Протягом цього часу команда живе та працює у фактично замкненому колективі, переживає тривалі періоди несприятливої погоди й обмеженої можливості залишити станцію. Тому психологічна сумісність, стресостійкість та здатність працювати в команді для полярників можуть бути не менш важливими, ніж професійна підготовка.

Антарктична експедиція — це не туристична подорож і не можливість просто побачити континент. Це рік роботи в умовах, де помилки, конфлікти або несправність критичного обладнання можуть мати значно серйозніші наслідки, ніж у звичайному житті.

Уперше українську річну експедицію вже очолює жінка

Рекордні 44% заявок від жінок особливо символічно виглядають на тлі змін, які вже відбулися в українській антарктичній програмі.

У 2026 році вперше в історії річну Українську антарктичну експедицію очолила жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук. Вона керує 31-ю УАЕ, яка працює на станції у 2026–2027 роках. Про її призначення повідомляли раніше.

Ця подія стала важливим рубежем для програми, яка існує вже кілька десятиліть. Тепер статистика наступного набору показує, що кількість жінок, готових претендувати на місце у складній річній експедиції, продовжує зростати.

При цьому конкурс не передбачає окремих квот за статтю: остаточну команду мають формувати відповідно до професійних вимог, результатів відбору та потреб експедиції.

87 кандидатів на рік серед льоду й океану

Попереду на претендентів чекає основна частина конкурсного відбору. Із 87 кандидатів Національний антарктичний науковий центр має сформувати невелику команду людей, які забезпечуватимуть роботу станції та українських досліджень протягом наступної зимівлі.

Навіть саме співвідношення кількості заявок і майбутніх учасників демонструє рівень конкуренції. Особливо складним він буде серед біологів, лікарів та системних адміністраторів, де традиційно найбільше охочих.

Водночас рекордна частка жінок уже стала окремим результатом цього конкурсу. Українська Антарктида поступово відходить від уявлення про полярні експедиції як майже виключно чоловічу сферу.

Після того як жінка вперше очолила річну експедицію, наступний набір показав новий рекорд — майже кожна друга заявка на зимівлю на «Академіку Вернадському» надійшла від жінки. І хоча остаточний склад 32-ї експедиції ще попереду, ця статистика вже демонструє, як швидко змінюється українська полярна програма.