Президент України Володимир Зеленський підписав указ про підготовку та реалізацію проєкту встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Кабінет Міністрів має організувати відкритий конкурс на найкращий ескізний проєкт монумента, після чого забезпечити його проєктування, виготовлення та фінансування необхідних робіт. Рішення закріплене в указі президента №781/2026.

Остаточне місце встановлення монумента поки не затверджене. Його Кабмін має визначити спільно з Київською міською державною адміністрацією, врахувавши не лише розташування самої скульптури, а й організацію навколишнього громадського простору та поєднання нового об’єкта з архітектурою центральної частини столиці.

Водночас найбільш обговорюваною залишається локація на початку бульвару Тараса Шевченка біля Хрещатика — там, де до грудня 2013 року стояв пам’ятник Леніну. Саме це місце Зеленський раніше публічно називав оптимальним для вшанування Мазепи. Однак в указі конкретної адреси немає, тому формально рішення щодо локації ще попереду.

Мазепа замість Леніна — ідею Зеленський озвучив ще в День Конституції

Про встановлення повноцінного пам’ятника Івану Мазепі президент заговорив 28 червня, у День Конституції України. Тоді в Києво-Печерській лаврі відкрили бронзове погруддя гетьмана, а Зеленський заявив, що постать такого масштабу заслуговує на окремий монумент у столиці.

Тоді ж президент фактично запропонував символічну заміну: на місці, де під час Революції Гідності демонтували пам’ятник Леніну, має з’явитися Мазепа. Зеленський сформулював це словами: «там, де Ленін упав, міцно стоятиме Мазепа».

Після цього в Офісі президента провели окрему нараду за участі представників Верховної Ради, уряду, Міністерства культури, київської влади та інших установ. Під час неї вже предметно обговорювали початок бульвару Тараса Шевченка, архітектурну концепцію майбутнього простору, проведення конкурсу та можливі громадські обговорення.

Проте новий президентський указ залишає остаточне рішення за урядом і КМДА. Тому твердження про те, що Мазепа гарантовано стоятиме саме на колишньому місці Леніна, поки було б передчасним.

Проєкт пам’ятника обиратимуть на відкритому конкурсі

Одна з головних вимог документа — проведення відкритого конкурсу на найкращий ескізний проєкт пам’ятника. Це означає, що остаточний вигляд монумента поки також не визначений.

Після вибору переможця уряд має організувати подальше проєктування і виготовлення пам’ятника та забезпечити фінансування робіт. Паралельно потрібно буде вирішити питання благоустрою території, щоб монумент не існував окремо від міського середовища, а став частиною цілісного громадського простору.

Фактично йдеться не просто про встановлення скульптури, а про формування нового символічного місця у центрі Києва. Саме тому навколо майбутнього пам’ятника планують враховувати архітектуру, інфраструктуру та історичний контекст обраної локації.

Чому держава вирішила вшанувати Івана Мазепу саме зараз

В указі окремо наголошується на ролі гетьмана в політичному, освітньому та культурному розвитку України, а також у боротьбі за українську державність.

Іван Мазепа очолював Військо Запорозьке наприкінці XVII — на початку XVIII століття та став однією з ключових постатей української ранньомодерної історії. Його правління пов’язане не лише з політикою та військовими подіями, а й із масштабним меценатством, розвитком освіти, книгодрукування, церковного будівництва та українського бароко.

Особливо помітним був внесок Мазепи у розвиток Києво-Печерської лаври. За його підтримки фінансували будівництво та реконструкцію храмів, укріплень і розвиток лаврської друкарні. Саме тому перший сучасний пам’ятний знак гетьману встановили цього року саме на території Лаври.

Для російської імперської історіографії Мазепа протягом століть залишався «зрадником» через його перехід на бік шведського короля Карла XII у боротьбі проти Петра I. Для сучасної України його постать дедалі більше сприймається у контексті прагнення до політичної самостійності та виходу з-під контролю Москви.

У Лаврі вже встановили бронзове погруддя гетьмана

До майбутнього великого монумента Київ уже отримав інший пам’ятний знак Мазепі. У червні в Києво-Печерській лаврі встановили його бронзове погруддя.

Образ гетьмана відтворили за портретом 1706 року роботи німецького гравера Мартіна Бернігерота. Під час відкриття Зеленський назвав це виправленням історичної несправедливості та наголосив, що Росія століттями намагалася сформувати негативне сприйняття Мазепи українцями.

Тепер президентська ініціатива переходить на інший рівень: замість камерного пам’ятного знака у Лаврі столиця має отримати повноцінний міський монумент, навколо якого планують сформувати окремий громадський простір.

Місце Леніна може отримати зовсім інший історичний сенс

Найбільше суспільне значення майбутній проєкт матиме, якщо уряд і Київ справді оберуть ділянку біля перетину Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка.

До 8 грудня 2013 року там стояв пам’ятник Леніну. Його повалення під час Євромайдану стало однією з найбільш упізнаваних подій того періоду та фактично дало поштовх масштабному «ленінопаду» по всій країні. Відтоді місце в самому центрі Києва залишалося без нового постійного монумента.

Ініціатива встановити там пам’ятник Мазепі тому має очевидний символічний підтекст. Постать одного з головних символів російської імперської системи може замінити український гетьман, якого ця сама імперська традиція протягом століть намагалася представити як зрадника.

У такому разі це буде не просто зміна одного пам’ятника на інший. Йдеться про переосмислення одного з найбільш помітних просторів столиці та про те, кого сучасна Україна обирає героями власної історії.

Утім, фінальна крапка ще не поставлена. Попереду — відкритий конкурс, вибір проєкту, визначення місця, фінансування та виготовлення монумента. Президентський указ лише запускає цей процес. Але після років дискусій перспектива появи великого пам’ятника Мазепі в центрі Києва вже перейшла від політичної заяви до офіційного державного рішення.