Росія випустила пропагандистський фільм «Свідки», присвячений знищенню Маріупольського драматичного театру у березні 2022 року. Для зйомок використали сцену вже «відбудованої» будівлі — фактично те саме місце, де після російського удару під завалами залишилися цивільні, які ховалися від бойових дій.

Про появу стрічки повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, фільм став черговою спробою Росії переписати обставини трагедії та просувати версію про нібито підрив театру зсередини.

Особливого цинізму ситуації додає місце зйомок: пропагандистську картину створювали безпосередньо у театрі, який Росія спочатку зруйнувала, а після окупації Маріуполя перебудувала.

Театр перетворили на декорацію для заперечення трагедії

У російському фільмі просувається теза про те, що драмтеатр нібито був підірваний зсередини. Саме таку версію Москва почала поширювати після трагедії 16 березня 2022 року.

Лубінець називає використання будівлі для таких зйомок наругою над пам’яттю загиблих та спробою перетворити місце злочину на декорацію для заперечення самого злочину.

Контекст для цієї історії принципово важливий. Під час облоги Маріуполя драмтеатр став одним із найбільших укриттів для цивільних. У ньому перебували люди, які втратили житло або намагалися врятуватися від постійних обстрілів.

Щоб максимально чітко показати, що всередині знаходяться мирні мешканці, на площі перед театром і позаду будівлі великими літерами написали слово «ДІТИ». Написи були настільки великими, що їх можна було побачити на супутникових знімках.

Попри це 16 березня будівля була зруйнована.

Amnesty International назвала найбільш імовірною причиною російський авіаудар

Незалежне розслідування Amnesty International дійшло висновку, що найбільш імовірною причиною руйнування театру став навмисний авіаційний удар російських сил.

Дослідники аналізували характер пошкоджень, свідчення очевидців, фото та відеоматеріали. За їхньою оцінкою, руйнування найбільше відповідають детонації двох авіаційних бомб вагою близько 500 кілограмів кожна, які могли пробити дах споруди перед вибухом.

Таким чином, версія про вибух усередині будівлі, яку Росія продовжує просувати вже й через художньо-пропагандистський контент, суперечить висновкам незалежного розслідування.

Українська сторона також неодноразово наголошувала, що доказів російської версії про нібито внутрішній підрив театру не представлено.

Після окупації місце трагедії почали перебудовувати

Після захоплення центральної частини Маріуполя територію навколо зруйнованого драмтеатру обгородили високим парканом. Українська міська влада заявляла, що таким чином окупанти намагалися приховати процес розбору завалів і унеможливити незалежне документування того, що залишилося всередині будівлі.

У липні 2023 року окупаційна адміністрація розпорядилася залити бетоном підвальні приміщення театру та розпочати масштабну перебудову споруди.

Цей етап викликав особливу критику, адже саме підвали використовувалися цивільними як укриття. Українська сторона наголошувала, що повна перебудова об’єкта може знищити фізичні сліди трагедії та суттєво ускладнити майбутні розслідування.

Замість збереження місця як потенційного доказу воєнного злочину Росія фактично почала створювати на його місці нову будівлю.

Наприкінці грудня 2025 року російська окупаційна влада відкрила «відновлений» драмтеатр. Тепер його сцену використали вже для створення фільму, який пропонує російську версію подій 2022 року.

Від фізичної перебудови — до перебудови пам’яті

Історія драмтеатру демонструє, як окупаційна політика може працювати не лише з фізичним простором, але й із колективною пам’яттю.

Спочатку відбулася сама трагедія. Потім територію обмежили для сторонніх, згодом почали розбирати та перебудовувати будівлю, а після завершення робіт театр знову відкрили як культурний заклад.

Тепер на цьому ж місці з’являється фільм, який формує альтернативну версію того, що сталося.

Фактично будівлю повернули до життя вже в іншій інформаційній реальності — без руїн, без видимих слідів березня 2022 року та з новим наративом про причини її знищення.

Саме тому історія «Свідків» виходить далеко за межі звичайної пропагандистської кінопродукції. Йдеться про боротьбу за інтерпретацію одного з найвідоміших епізодів облоги Маріуполя.

Драмтеатр залишається символом знищеного Маріуполя

Маріупольський драмтеатр став одним із символів перших місяців повномасштабної війни. Фотографії зруйнованої будівлі облетіли світ, а великі написи «ДІТИ» поруч із театром стали одним із найбільш впізнаваних образів російської облоги міста.

Тепер Росія намагається змінити цей символічний зміст. Відбудована споруда використовується як доказ нібито «повернення мирного життя», а пропагандистський фільм — як інструмент для закріплення іншої версії минулого.

Однак фізична реставрація фасадів не скасовує історії місця. Театр залишається простором, де у березні 2022 року ховалися сотні цивільних і де після руйнування будівлі загинули люди.

Саме тому використання цієї сцени для фільму, який заперечує російську відповідальність, в Україні сприймають не просто як пропаганду, а як спробу повторно привласнити трагедію — цього разу вже через кіно.