Кабінет міністрів України ухвалив рішення про внесення 13 об’єктів культурної спадщини у Донецькій області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, посиливши таким чином їхній офіційний статус та правовий захист. Про це повідомили у Міністерство культури та інформаційної політики України, наголосивши, що йдеться про об’єкти, які раніше перебували у списках пам’яток архітектури ще з часів УРСР, однак потребували актуалізації відповідно до сучасної системи обліку культурної спадщини.

Серед внесених до реєстру об’єктів — ключові споруди Святогірська лавра, одного з найдавніших духовних центрів сходу України. Його історія сягає щонайменше XVI століття, коли з’являються перші письмові згадки про монастир, хоча печерні комплекси, що входять до його структури, мають значно давніше походження. До реєстру включено багаторівневі печери, Свято-Успенський собор, Петропавлівську церкву та Свято-Миколаївську церкву, розташовану на уступі крейдяної гори, яка стала однією з візуальних домінант регіону.

Окрему увагу приділено Свято-Миколаївська церква у Дружківці — важливій архітектурній споруді, яка формує історичний силует міста. Цей храм є не лише релігійним центром, а й культурним маркером місцевої ідентичності. На початку квітня 2026 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу, що ще раз підкреслює вразливість культурної спадщини в умовах війни.

Включення об’єктів до державного реєстру означає не лише формальне визнання їхньої цінності, а й надання їм додаткових механізмів захисту. Це передбачає обмеження на зміну, демонтаж чи перебудову, а також відкриває можливості для фінансування реставраційних робіт і залучення міжнародної допомоги. У контексті воєнних дій це рішення має стратегічне значення, адже дозволяє системно фіксувати і зберігати культурні об’єкти, які можуть опинитися під загрозою знищення.

У Міністерстві культури підкреслюють, що актуалізація даних про пам’ятки є частиною ширшої політики з інвентаризації та цифровізації культурної спадщини. Зміни стосуються не лише статусу об’єктів, а й уточнення їхніх назв, датування та історичних характеристик. Це важливо для формування єдиної бази, яка відповідає сучасним стандартам обліку і дозволяє ефективніше управляти культурними ресурсами держави.

Станом на сьогодні до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 34 333 об’єкти культурної спадщини. Із них 2 710 мають статус пам’яток національного значення, що підкреслює масштаб і різноманіття культурного фонду країни. Водночас саме регіони, які перебувають у зоні підвищеного ризику через бойові дії, потребують особливої уваги з боку держави та міжнародної спільноти.

Фахівці у сфері культурної політики зазначають, що такі кроки є важливими не лише з точки зору збереження матеріальних об’єктів, а й у контексті формування національної пам’яті. Культурна спадщина відіграє ключову роль у самоідентифікації суспільства, особливо в умовах війни, коли питання історії та символів набувають додаткового значення. Включення об’єктів до реєстру — це також сигнал про те, що держава визнає їхню цінність і бере на себе відповідальність за їхнє збереження.

Водночас ситуація на сході України залишається складною, і багато пам’яток уже зазнали пошкоджень або перебувають під загрозою. У цьому контексті важливо не лише фіксувати їхній статус, а й розробляти ефективні механізми реагування на виклики, пов’язані з війною. Це включає як оперативне документування руйнувань, так і планування майбутніх відновлювальних робіт.

Рішення уряду щодо внесення нових об’єктів до реєстру демонструє системний підхід до збереження культурної спадщини навіть у складних умовах. Воно також підкреслює, що культура залишається важливою складовою державної політики, незалежно від обставин. У довгостроковій перспективі такі кроки можуть стати основою для відновлення і розвитку культурного середовища регіонів, які постраждали від війни.