У британському Глостері представлять масштабну 50-метрову картину «Лінії спротиву» («Lines of Resistance»), присвячену Україні, її боротьбі та людям, які після початку повномасштабного російського вторгнення об’єдналися навколо допомоги українцям. Автор роботи — художник із Глостера Рассел Гейнс, який перетворив величезне полотно не лише на мистецький твір, а й на своєрідний міст між Великою Британією та Україною.

Як повідомляє BBC, після місячної виставки у Великій Британії картину планують доправити до України. Причому робота продовжить змінюватися навіть після відкриття експозиції: відвідувачам у Глостері дозволять залишати на ній власні повідомлення для українців. Згодом українці зможуть відповісти британцям уже на тому самому полотні.

Таким чином, 50-метрова картина поступово перетвориться на колективний документ солідарності, де поряд із художніми образами з’являться сотні особистих слів людей із двох країн.

На картині — військові, цивільні та волонтери, яких художник зустрічав в Україні

Рассел Гейнс працював над «Лініями спротиву» у приміщенні колишньої фабрики в Глостері. Масштаб полотна дозволив художнику створити цілу візуальну хроніку, у якій переплітаються історії людей, що опинилися в центрі війни, і тих, хто намагається допомагати Україні з-за кордону.

На картині зображені українські військовослужбовці, цивільні, волонтери та інші люди, з якими Гейнс особисто зустрічався під час своїх поїздок Україною. Поряд із ними в роботі знайшлося місце історіям українських родин, які після російського вторгнення були змушені залишити домівки та знайшли прихисток у Глостері.

Окремою частиною задуму стала історія самого британського міста. Після початку повномасштабної війни жителі Глостера долучалися до збору гуманітарної допомоги, підтримували українських біженців та організовували доставку необхідних речей в Україну.

Гейнс прагне показати не абстрактну міжнародну підтримку, а конкретних людей, які діяли: приймали українські сім’ї, збирали допомогу, завантажували машини та долали тисячі кілометрів, щоб доставити необхідне.

Картину навмисно не завершили до відкриття виставки

Одна з головних особливостей «Lines of Resistance» полягає в тому, що на момент презентації робота залишатиметься незавершеною. Художник свідомо залишив простір для участі інших людей, адже, за його задумом, історія підтримки України не може належати лише одному автору.

Протягом виставки відвідувачам запропонують писати безпосередньо на картині власні звернення до українців. До проєкту зможуть долучитися діти, родини, представники громадських організацій, українські біженці та звичайні мешканці Глостера.

У результаті традиційний формат виставки фактично зникає. Глядач перестає бути лише людиною, яка стоїть перед картиною й оцінює її. Він сам стає одним зі співавторів роботи.

Побачити процес створення масштабного полотна можна також у відео художника в Instagram.

Повідомлення з Глостера поїдуть разом із картиною в Україну

Після завершення британської частини проєкту «Лінії спротиву» планують перевезти до України. Разом із полотном сюди прибудуть і всі слова, написані мешканцями Глостера.

Рассел Гейнс пояснює ідею дуже просто: повідомлення мають буквально перетнути кордон разом із картиною та нагадати українцям, що про них не забули. У цьому випадку йдеться вже не про символічний жест у переносному значенні. Слова британців фізично опиняться в Україні на 50-метровому полотні.

Після прибуття роботи українці також отримають можливість залишити на ній власні повідомлення — цього разу вже для мешканців Глостера. Потім картина повернеться до Великої Британії, але матиме зовсім інший вигляд.

На одному полотні залишаться голоси двох країн — повідомлення людей, яких розділяють тисячі кілометрів, але об’єднала війна Росії проти України та бажання підтримувати одне одного.

Від гуманітарних вантажівок до мистецького документа

Ідея роботи виникла у Гейнса після того, як він побачив масштаб участі рідного міста в допомозі Україні. Глостер став одним із британських міст, де місцеві громади після початку великої війни активно включилися в гуманітарні ініціативи.

Тут збирали необхідні речі, формували вантажі та відправляли машини з допомогою до України. Паралельно британські сім’ї приймали українців, які рятувалися від війни. Для художника ці історії стали доказом того, що велика міжнародна солідарність насправді складається з тисяч невеликих особистих вчинків.

Саме тому «Лінії спротиву» розповідають одночасно про Україну й про Глостер. Це не картина про війну з безпечної дистанції, а спроба зафіксувати стосунки, які виникли між людьми через війну.

У роботі зустрічаються українці, яких Гейнс бачив під час поїздок країною, британські волонтери, історії біженців і ті, хто допомагав їм починати життя на новому місці.

50 метрів можуть стати архівом людських голосів

Особлива цінність проєкту може проявитися лише з часом. Коли на полотні з’являться десятки або сотні написів, «Lines of Resistance» перестане бути роботою одного художника в традиційному розумінні. Воно стане своєрідним архівом особистих реакцій на війну.

У таких повідомленнях можуть залишитися слова підтримки, імена, подяки, спогади або прості побажання, написані людьми, які ніколи не зустрінуться особисто. Усе це стане частиною одного фізичного об’єкта, який пройде маршрут Велика Британія — Україна — Велика Британія.

Для сучасного мистецтва такий підхід особливо показовий: головним матеріалом виявляється не лише фарба чи полотно, а людська пам’ять і взаємодія.

«Лінії спротиву» починаються як 50-метрова картина Рассела Гейнса, але завершитися мають уже як спільний твір британців та українців. І, можливо, саме численні рукописні повідомлення стануть найважливішою частиною роботи — доказом того, що підтримка України залишила слід не лише в політичних заявах, а й у житті звичайних людей за тисячі кілометрів від війни.