Військовослужбовці Третього армійського корпусу випустили музичний альбом «1654», створений безпосередньо під час служби та в умовах, максимально наближених до фронту. До запису долучилися вісім бійців — піхотинці, розвідники й оператори БПЛА. Протягом трьох днів вони працювали над текстами, музикою й звучанням разом із відомими українськими артистами та саундпродюсерами.

Менторами музичного кемпу стали Женя «Курган», The Maneken, Nord Division, Kurs Valüt, Hyphen Dash та інші представники української музичної сцени. У результаті інтенсиву з’явилося дев’ять композицій, у яких військові намагалися передати не вигаданий образ війни, а власний досвід, думки й емоції людей, які щодня перебувають усередині неї.

Альбом уже доступний для прослуховування на Spotify.

Чому альбом отримав назву «1654»

Назва платівки має прямий зв’язок із Харковом — 1654 рік традиційно вважають роком заснування міста. Харків посідає особливе місце як у житті багатьох учасників проєкту, так і в сучасній історії української війни. Місто, яке роками живе під постійною загрозою російських атак, стало одним із символів українського спротиву, тому число «1654» перетворилося для музикантів-військових на значно більше, ніж просто історичну дату.

Саме цей контекст задає тон усьому проєкту. Його автори не намагаються створити звичайний музичний реліз із фронтовою тематикою. «1654» задуманий як документ часу, де музика стає способом зберегти те, що складно передати через офіційні зведення, репортажі чи суху військову хроніку.

У дев’яти треках залишаються голоси людей, які знають війну не з екранів. Їхній досвід різний: піхота бачить одну її сторону, розвідка — іншу, оператори безпілотників — ще одну. Саме поєднання цих поглядів і створює своєрідний музичний зріз покоління українських військових.

Перший музичний інтенсив бійців для бійців

Засновник проєкту та військовослужбовець Олег Грабар називає «1654» першим музичним інтенсивом такого формату, створеним бійцями для бійців безпосередньо в зоні бойових дій. Принциповою особливістю стало те, що військові тут виступили не героями чужих пісень і не джерелом історій для професійних артистів, а самостійними авторами.

Протягом трьох днів учасники разом із менторами працювали над композиціями, шукали потрібне звучання, редагували тексти й перетворювали пережитий досвід на завершені треки. Професійні музиканти допомагали з формою й продакшеном, однак центральним залишався саме голос військовослужбовців.

Мета проєкту — зафіксувати думки й емоції українських бійців, які з часом можуть перетворитися на своєрідний фольклор цієї війни. І ця теза, ймовірно, найточніше пояснює значення альбому. Українська культура вже неодноразово проходила через періоди, коли особисті пісні, вірші, щоденники й усні історії учасників воєнних подій через десятиліття ставали важливішими за офіційні документи.

«1654» фактично фіксує такий матеріал у момент його народження — ще до того, як він перетвориться на історичну пам’ять.

За створенням альбому можна буде спостерігати у документальному фільмі

Музикою проєкт не обмежиться. Організатори готують чотирисерійний документальний фільм, який покаже роботу військовослужбовців у студії, їхню взаємодію з менторами та безпосередньо процес появи композицій.

Першу серію планують опублікувати на YouTube-каналі Третього армійського корпусу. Таким чином слухачі зможуть побачити не лише готовий результат, а й середовище, у якому створювався альбом: від перших ідей і чернеток до запису фінальних версій треків.

Документальний формат має особливе значення ще й тому, що дозволяє зберегти обличчя, голоси, інтонації та атмосферу моменту. Це перетворює «1654» з музичного релізу на значно ширший культурний проєкт — свідчення про людей, для яких творчість існує паралельно з виконанням бойових завдань.

Від «МРЗ» до «1654»: військова музика стає окремим явищем

Для підрозділів Третього корпусу це вже не перший подібний експеримент. У грудні 2025 року військові Третьої штурмової бригади разом з українськими артистами створили спільний альбом «МРЗ».

Той реліз також з’явився в межах «Музичного кемпу», організованого Третьою штурмовою та Батальйоном безпілотних систем. До роботи тоді долучилися бійці-музиканти та представники української сцени, серед яких Курган, Саша Чемеров, Badwor7h, Yuvi й учасники Hyphen Dash.

Проте «1654» розвиває концепцію далі. Тут акцент максимально зміщується саме на військовослужбовців як авторів власної історії. Війна перестає бути лише темою для музики — музику починають створювати самі люди, які її проживають.

Такий процес уже можна розглядати як формування нового пласту української культури. Пісні, народжені у військовому середовищі, можуть сьогодні звучати як особисті зізнання кількох бійців, але через роки стати важливими свідченнями про емоції цілого покоління.

У цьому й полягає головна сила «1654». Альбом не намагається пояснити війну сторонньому спостерігачу. Він залишає слово тим, хто перебуває всередині неї, — і саме тому дев’ять композицій можуть виявитися не лише музичним релізом 2026 року, а частиною майбутньої культурної пам’яті України.