На початку XX століття великодні привітання мали просту та зрозумілу форму — замість повідомлень у месенджерах люди надсилали святкові листівки. У період міжвоєння у Львові, Києві та інших містах ця традиція набула особливої популярності: українські художники створювали вишукані поштівки з патріотичними мотивами.

Мистецтво наносили на картоні

До створення великодніх листівок долучались відомі митці: Олена Кульчицька, Осип Курилас, Антін Манастирський, Святослав Гординський, Мирон Левицький. Їх роботи вражали символізмом — тут були козаки, ангели, вишукані орнаменти з українським корінням.

Друкарні України стали осередками культури

Більшість листівок друкували місцеві видавництва, зокрема «Русалка» та «Сокільський базар». Особливо активно працювали у 1910–30-х роках. У поштівках поєднували святковий настрій і національну ідею — в часи бездержавності це був тихий, але яскравий акт спротиву.

Свято Великодня з українським обличчям

Поштові картки часто містили символіку: синьо-жовті кольори, герб, образи церков чи митрополита Шептицького. Вони не лише передавали побажання, а й підтримували культурну приналежність.

Сьогодні такі листівки стали частиною історичної пам’яті. Вони нагадують, як важливо навіть у святкових деталях зберігати свою ідентичність.

Цікаво знати: Вербна неділя 2025 та чому обов’язково треба зламати гілочку верби.