Микола Іванович Костомаров — український історик, етнограф, публіцист, поет, громадський і політичний діяч, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Він залишив значний слід у розвитку української історичної науки та національної свідомості.

Дата народження: 16 травня 1817
Місце народження: с. Юрасівка, Воронезька губернія, Російська імперія
Дата смерті: 19 квітня 1885 (67 років)
Місце смерті: Санкт-Петербург, Російська імперія
Причина смерті: серцево-судинна недостатність
Поховання: Смоленське кладовище, Санкт-Петербург
Громадянство: Російська імперія
Національність: українець
Віросповідання: православний християнин
Професія: історик, етнограф, письменник
Видатні твори: «Дві руські народності», «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Історія України»
Цитати:

• “Народ, що забуває свою історію, приречений повторювати її помилки.”
• “Без минулого немає майбутнього.”

Біографія Миколи Костомарова

Микола Іванович Костомаров народився 16 травня 1817 року в селі Юрасівка на Воронежчині в родині російського поміщика Івана Петровича Костомарова та української селянки Тетяни Петрівни Мельникової. Виховання Миколи відбувалося переважно під впливом матері, яка прищепила йому любов до української мови, культури та історії.

У 1833 році Костомаров вступив до Харківського університету, де вивчав історію та літературу. Уже в студентські роки він почав цікавитися історією українського народу і активно досліджувати етнографію. По завершенні навчання в університеті він захистив магістерську дисертацію на тему «Об историческом значении русской народной поэзии».

У 1846 році Микола Костомаров переїхав до Києва, де взяв участь у створенні та діяльності Кирило-Мефодіївського братства — таємної політичної організації, метою якої було створення федерації слов’янських народів на засадах свободи і рівності. Проте вже у 1847 році братство було розкрите, а Костомарова, як одного з провідних учасників, заарештували і заслали до Саратова.

Після повернення із заслання Костомаров продовжив наукову діяльність, присвячену вивченню історії України, Росії та слов’янських народів. Особливе місце у його дослідженнях займали питання національної самобутності українців та їхнього місця в історичному розвитку Східної Європи.

Цікаві факти про Миколу Костомарова

• Український патріот: Хоча Костомаров був народжений на території Російської імперії, він все життя вважав себе українцем і активно працював над утвердженням української культури та історії.
• Ідея федералізму: В рамках діяльності Кирило-Мефодіївського братства Костомаров відстоював ідею федералізації слов’янських народів на демократичних засадах. Його програма була однією з найпрогресивніших для свого часу.
• Поетичний талант: Окрім наукової діяльності, Костомаров писав вірші українською мовою, зокрема цикл поезій під назвою «Слава Богданові!», присвячених історичним подіям в Україні.
• Етнографічна праця: Костомаров активно займався етнографічними дослідженнями, збирав українські народні пісні, легенди та перекази. Це допомогло йому краще зрозуміти світогляд українського народу.
• Сучасник Тараса Шевченка: Микола Костомаров підтримував дружні стосунки з Тарасом Шевченком, який також був учасником Кирило-Мефодіївського братства. Їхні ідеї багато в чому перетиналися, і вони разом мріяли про вільну Україну.
• Арешт і заслання: Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства Костомаров був засуджений до кількарічного заслання в Саратов, де, однак, продовжував свої наукові дослідження.
• Історичні праці: Костомаров створив понад 100 історичних праць, зокрема дослідження про Богдана Хмельницького, Руїну, а також розвиток української державності.
• Дві руські народності: У своїй знаменитій праці «Дві руські народності» Костомаров вперше чітко окреслив різницю між українцями та росіянами, підкреслюючи важливість національної самобутності українського народу.
• Переслідування: За свої прогресивні погляди Костомаров неодноразово зазнавав переслідувань з боку царської влади, але це не зупиняло його в боротьбі за утвердження української ідентичності.
• Педагог: Костомаров також працював викладачем, передаючи свої знання новим поколінням істориків і науковців. Його студенти згодом ставали відомими дослідниками історії України.

Вшанування пам’яті Миколи Костомарова

Микола Костомаров залишив незабутній слід в українській історії, і його ім’я вшановують по всій країні. У різних куточках України є вулиці, школи, іменовані на його честь, а також пам’ятники, які нагадують про велич його постаті.

Зокрема, у Києві встановлено пам’ятник Костомарову біля корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У Харкові, де Костомаров навчався, також встановлено меморіальну дошку на його честь. Крім того, в деяких містах України його іменем названі вулиці, школи та інші навчальні заклади.

Також українські наукові інституції продовжують досліджувати його спадок, організовуються наукові конференції та форуми, присвячені вивченню його праць і внеску в українську культуру.

Микола Костомаров — одна з ключових постатей в історії української науки та культури. Його внесок у розвиток історичної думки та національної свідомості є неоціненним. Він став не лише дослідником минулого України, але й активним борцем за майбутнє її народу. Праці Костомарова допомогли утвердити українську історію на науковому рівні, а його діяльність у Кирило-Мефодіївському братстві сприяла формуванню ідеї української незалежності. Важливість його постаті в історії України важко переоцінити, і сьогодні ми вшановуємо його спадок, який залишається актуальним і донині. Детальніше про діяльність та життя Миколи Костомарова можна дізнатися на сайті ukrainian-nation.org.ua