У Солом’янському районі Києва загострилася ситуація навколо Позашкільного навчального закладу «Міжшкільний плавальний басейн “Олімпік”» та спеціалізованої школи №115 імені Івана Огієнка. Йдеться не лише про суперечку між двома комунальними закладами, а про значно ширше питання: кому сьогодні фактично служить об’єкт, який створювався як частина освітньої інфраструктури району, і чому діти школи, з якою басейн історично пов’язаний, можуть втратити навчальні приміщення.
Басейн «Олімпік» розташований за тією ж адресою, що й школа №115, — на вулиці Кавказькій, 10. За словами батьків і представників громади, корпус басейну будувався у комплексі зі школою, з’єднаний із нею переходом і має спільні інженерні комунікації, зокрема котельню. На другому поверсі корпусу басейну багато років працювали шкільні класи — музики, англійської мови та інших предметів. Саме тому для батьків ця історія не виглядає як формальний майновий спір: для них ідеться про частину навчального простору, якою школа користувалася роками.
Окрема юридична особа — Позашкільний навчальний заклад «Міжшкільний плавальний басейн “Олімпік”» — була створена у 2009 році. Уже сама назва вказує на його функцію: міжшкільний басейн мав працювати не як закритий комерційний об’єкт, а як інфраструктура для дітей шкіл Солом’янського району. За словами батьків, раніше модель роботи була зрозумілою: до 15:00 у басейні мали проходити заняття для школярів, після 15:00 ним могли користуватися орендарі. Така схема дозволяла поєднати освітню функцію з орендним використанням, не витісняючи дітей із головного призначення об’єкта.
Проблема, за словами громади, почалася після ремонтних робіт і переоформлення технічної документації у 2017–2018 роках. Саме тоді приміщення другого поверху корпусу басейну, які фактично використовувала школа, були віднесені до басейну. У громаді стверджують, що цю ситуацію вже визнавали помилковою, адже басейн і школа не є повністю відокремленими об’єктами: вони мають спільну історію будівництва, спільні комунікації, перехід між корпусами і тривалий час працювали як єдиний освітній комплекс.
Після цього ситуація фактично «зависла». Почалася пандемія COVID-19, заняття у басейні були обмежені або скасовані, приватні орендарі також певний час не могли повноцінно працювати. У 2020 році, за словами батьків, у басейні почала працювати нова приватна структура, однак уроки плавання для учнів школи №115 і, як стверджує громада, для інших шкіл району повноцінно не відновилися. У 2022 році почалася повномасштабна війна, що ще більше відклало розв’язання майнових і організаційних питань.
Нова хвиля конфлікту виникла вже у 2026 році, коли директорка басейну, за словами батьків, почала вимагати від школи звільнити класи на другому поверсі корпусу, посилаючись на технічну документацію 2018 року. Саме це викликало обурення батьківської спільноти: люди дізналися, що приміщення, які роками сприймалися як частина школи, тепер можуть бути визнані приміщеннями басейну. Для багатьох стало несподіванкою і те, що діти школи вже не мають звичного доступу до басейну, хоча сам заклад досі має в назві слово «міжшкільний».
Окреме занепокоєння викликало те, що у нових публічних повідомленнях, за словами батьків, басейн почали називати без слова «міжшкільний». У громаді вважають це показовим сигналом. Якщо з публічної комунікації зникає слово, яке визначало основну місію закладу, а учні шкіл району фактично не користуються басейном у межах навчального процесу, виникає логічне питання: для кого сьогодні працює цей комунальний об’єкт.
Не менше питань викликає історія з «безоплатними» заняттями. Директорка басейну, за словами батьків, говорить про безкоштовні заняття для дітей району. Водночас у соціальних мережах батьки повідомляють про платежі близько 300 гривень, які нібито подавалися як «допомога закладу». Якщо такі свідчення підтвердяться, це потребує окремої перевірки: чи справді заняття були безоплатними, скільки дітей району мали до них доступ, чи існував відкритий графік для шкіл і чому батьки учнів школи №115 не знали, що їхні діти можуть користуватися басейном.
Є питання і до орендної історії басейну. Батьки нагадують, що в різні роки у приміщенні працювали приватні структури. Зокрема, одна з матерів розповіла, що її старша дитина багато років відвідувала басейн, коли там працювала «Планета Спорт». На відео, яке стало приводом для обговорення, директорка басейну нібито звинувачує орендарів у зламаних очисних апаратах. Водночас батьки стверджують, що система вніколи не працювала: працівники «Планети Спорт» вручну вимірювали pH води та додавали хлор. Після цього, за словами громади, були інші орендарі, нові договори і нові акти приймання-передачі.
Саме тому батьки вимагають встановити, хто був останнім орендарем, у якому стані він передав обладнання і хто підписав останній акт приймання-передачі. На їхню думку, саме цей документ може дати відповідь, хто фактично прийняв майно і хто має відповідати за його стан. Якщо обладнання було пошкоджене, це має бути зафіксовано документально, а не просто озвучено як аргумент для чергового ремонту за бюджетні кошти.
Ситуація стала публічною після відео, які знімає під час роботи голова Солом’янської районної державної адміністрації Мовенко Сергій Олександрович. Саме завдяки цим відео, як кажуть батьки, вони звернули увагу на те, що Міжшкільний басейн «Олімпік» фактично може бути відокремлений від школи №115, хоча історично був частиною спільного освітнього комплексу. Батьки визнають, що нове керівництво району могло не знати всієї історії об’єкта, однак тепер просять не обмежуватися поясненнями однієї сторони.
Громада просить голову району розібратися в ситуації: перевірити технічну документацію 2018 року, підстави віднесення другого поверху до приміщень басейну, історію орендарів, акти приймання-передачі, фактичний доступ дітей шкіл району до занять, а також обставини «безоплатних» занять, про які говорять у публічному просторі. Окремо батьки просять не допустити, щоб школа №115 втратила класи до завершення перевірки.
Цей конфлікт важливий не лише для однієї школи. Він показує ширшу проблему використання комунального майна в освіті: як об’єкти, створені для дітей, поступово можуть втрачати свою первинну функцію через технічні документи, оренду, ремонти, управлінські рішення і відсутність відкритого діалогу з громадою. Якщо басейн є міжшкільним, громада має бачити графік занять для шкіл, правила доступу, інформацію про орендарів і зрозумілу відповідь, чому діти не користуються тим, що було створено для них.
Наразі батьки не вимагають гучних кадрових рішень. Їхня головна вимога — чесна перевірка і публічне пояснення. Вони хочуть зрозуміти, чому басейн, який мав працювати для шкіл Солом’янського району, став об’єктом конфлікту; чому школа №115 може втратити приміщення, якими користувалася роками; хто відповідає за стан обладнання; чи справді заняття для дітей були безкоштовними; і чому слово «міжшкільний» почало зникати з публічної комунікації навколо басейну.
