До Києва почали надходити нові тролейбуси: перше оновлення парку за п’ять років не знімає системних проблем

До Києва почали надходити нові тролейбуси — це перше оновлення столичного тролейбусного парку за останні п’ять років. Про появу нових машин повідомили в транспортній спільноті Alltransua. Востаннє новий тролейбус Київ отримував ще у січні 2021 року, тому нинішня партія стала помітною подією для міського транспорту. Загалом столиця має отримати 16 нових низькопідлогових тролейбусів, які закупили для «Київпастрансу».

Нові тролейбуси виготовила компанія «Політехносервіс». Вони мають 12-метровий кузов турецького бренду Akia та обладнані автономним ходом, що дозволяє проїхати до одного кілометра без контактної мережі. Для пасажирів важливо, що йдеться саме про низькопідлоговий транспорт: такі машини зручніші для людей старшого віку, пасажирів із дитячими візками, людей з інвалідністю та всіх, кому складно користуватися старими високопідлоговими моделями.

Поява нових тролейбусів у Києві має не лише технічне, а й символічне значення. У місті, де громадський транспорт щодня перевозить сотні тисяч людей, оновлення рухомого складу давно стало однією з ключових потреб. Старі машини частіше ламаються, потребують дорожчого ремонту, споживають більше ресурсів і погіршують загальне враження від сервісу. Коли транспортна система роками не отримує достатнього оновлення, це відчувають не тільки пасажири, а й самі працівники галузі — водії, ремонтні бригади, диспетчери та технічні служби.

Водночас партія з 16 тролейбусів не вирішує системної проблеми. В Alltransua звертають увагу, що з 2016 року кількість справних тролейбусів у Києві скоротилася майже вдвічі, а більшість транспорту вже старша за 10 років. Це означає, що нові машини радше частково закриють найгостріші потреби, ніж радикально змінять ситуацію на маршрутах. Для такого великого міста, як Київ, оновлення має бути не разовою закупівлею, а постійною програмою з чітким графіком, фінансуванням і контролем якості.

Окрему дискусію викликала дальність автономного ходу. За даними Alltransua, нові тролейбуси можуть проїхати без контактної мережі до одного кілометра. Формально це дозволяє оминути невелику аварійну ділянку або короткочасну перешкоду. Але для Києва, де тролейбуси часто зупиняються через ДТП, неправильно припарковані автомобілі, ремонтні роботи або проблеми з контактною мережею, такого запасу може бути недостатньо. ГО «Пасажири Києва» раніше зауважувала, що автономного живлення для столиці має вистачати щонайменше на п’ять кілометрів.

Ця критика виглядає логічною, якщо врахувати реальні умови роботи громадського транспорту в Києві. Тролейбус залежить від контактної мережі значно більше, ніж автобус від дорожньої ситуації. Якщо попереду аварія або перекрита ділянка, машина без достатнього автономного ходу фактично втрачає гнучкість. У результаті один інцидент може зупинити кілька тролейбусів, порушити інтервали руху й змусити пасажирів чекати або шукати альтернативу. Саме тому для сучасного тролейбуса автономний хід — це не додаткова розкіш, а інструмент стабільності маршруту.

Фінансова частина закупівлі також привернула увагу. Договір на постачання уклали між «Київпастрансом» і «Політехносервісом». Загальна вартість закупівлі становить 306,2 мільйона гривень, тобто приблизно 19,1 мільйона гривень за одну машину. В Alltransua зазначили, що такі самі тролейбуси для Чернівців наприкінці 2025 року коштували приблизно на 700 тисяч гривень дешевше за одиницю. Для бюджету столиці різниця в ціні є важливою, адже навіть кількасот тисяч гривень на одній машині в межах великої закупівлі перетворюються на суттєву суму.

Водночас пряме порівняння цін потребує уважного аналізу умов договорів: комплектації, термінів постачання, сервісного обслуговування, гарантій, логістики, інфляційних ризиків і додаткового обладнання. Але сама поява таких питань показує, що закупівлі громадського транспорту мають бути максимально прозорими. У період, коли місто говорить про дефіцит ресурсів, підвищення витрат і потребу в оновленні інфраструктури, суспільство очікує зрозумілих пояснень щодо кожної великої бюджетної угоди.

Це вже друга спроба придбати тролейбуси за бюджетний кошт. Раніше КП «Київпастранс» оголошував тендер на закупівлю 40 низькопідлогових тролейбусів за понад 1 мільярд гривень, однак згодом торги скасували. Нинішня закупівля на 16 машин виглядає скромнішою, але реалістичнішою за масштабом. Вона дозволяє хоча б частково оновити парк після тривалої паузи, однак не відповідає повному обсягу потреб міста.

Для Києва питання тролейбусів має стратегічне значення. Електротранспорт є важливою частиною міської мобільності: він екологічніший за автобуси з двигунами внутрішнього згоряння, працює на магістральних напрямках і забезпечує зв’язок між житловими масивами, метро, залізничними станціями, лікарнями, навчальними закладами та діловими районами. У час, коли місто декларує потребу зменшувати затори й шкідливі викиди, саме розвиток електротранспорту мав би бути одним із пріоритетів.

Однак самі нові машини не гарантують якісного сервісу. Пасажир оцінює не тільки модель тролейбуса, а й регулярність руху, чистоту салону, доступність, температуру всередині, роботу валідаторів, стан зупинок, інформування про маршрути та передбачуваність інтервалів. Якщо нові тролейбуси виходитимуть на маршрути, але загальна система диспетчеризації, утримання контактної мережі й організація дорожнього руху залишаться слабкими, ефект для пасажирів буде обмеженим.

Одна з найбільших проблем Києва — конкуренція громадського транспорту з хаотичним автомобільним рухом. Неправильно припарковані авто, аварії, затори й відсутність пріоритету для громадського транспорту знижують ефективність навіть нових машин. Тролейбус може бути сучасним і комфортним, але якщо він годинами стоїть у заторі або блокується на маршруті через перешкоди, пасажир не відчує реального покращення. Тому оновлення парку має супроводжуватися організаційними рішеннями: контролем паркування, виділеними смугами, кращою роботою поліції та міських служб.

У контексті війни оновлення громадського транспорту має ще один вимір. Київ залишається великим тиловим центром, де працюють підприємства, лікарні, волонтерські структури, державні установи, школи й університети. Надійний транспорт забезпечує щоденну стійкість міста. Коли люди можуть дістатися роботи, навчання або медичних послуг, місто продовжує функціонувати навіть в умовах загроз. Саме тому інвестиції в комунальний транспорт не можна розглядати як другорядні витрати.

Нова партія тролейбусів — це позитивний сигнал, але водночас і нагадування про накопичені проблеми. П’ятирічна пауза в оновленні парку не минає без наслідків. Якщо місто хоче мати сучасний, доступний і стабільний транспорт, закупівлі мають відбуватися регулярно, а не як реакція на критичне старіння рухомого складу. Потрібні довгострокові програми, які враховують списання старих машин, ремонт депо, модернізацію контактної мережі, навчання персоналу та потреби пасажирів у різних районах.

Для киян важливо, щоб нові тролейбуси не залишилися лише новиною про закупівлю. Вони мають вийти на маршрути, покращити якість перевезень і стати частиною ширшого оновлення міського електротранспорту. Якщо ж партія з 16 машин буде єдиним кроком на кілька наступних років, вона не зможе переламати негативну тенденцію. Київ потребує не точкових рішень, а системної транспортної політики, де комфорт пасажира, ефективність витрат і стабільність роботи маршрутів будуть головними критеріями.